АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-112/11Головуючий у 1-й інстанції  Запорожець Л.М.

Категорія -  79Доповідач - Бершадська Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:

головуючого судді Бершадської Г.В.

суддів Міщія О.Я., Ткача З.Є.

при секретарі Мендрик І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду м. Тернополя справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату призначеної державної (основної та додаткової) пенсії і доплати згідно закону,  

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася з вимогами до управління ПФУ в Чортківському районі Тернопільської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату призначеної державної та додаткової пенсії.

В обґрунтування вимог позивач вказувала, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 (першої) категорії, інвалідом 2-ої групи захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, у зв'язку з чим, на підставі вимог ст.ст. 50, 54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір її основної пенсії як інваліда 2-ої групи повинен становити не менше восьми мінімальних пенсій за віком.

Окрім цього, вона вважає, що повинна отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Також, просить здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 01.10.10 позовні вимоги задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 22.05.08 по 08.09.10, а також провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.08 по 08.09.10 як інваліду другої групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 22.05.08 по 08.09.10.

У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія вважає, що скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що позивач є потерпілою від аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст. 49 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ч. 4 ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

У силу ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Виходячи зі змісту вищезгаданих статей ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 ЗУ ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 за № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 50, 54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінено та встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами, а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до першої категорії, зокрема, для інвалідів другої групи, встановлюється у розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 за № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вказані зміни визнано неконституційними і зазначено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На підставі наведених норм законодавства суд обґрунтовано дійшов до висновку, що з 22.05.08 року під час обчислення державної пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен був керуватися ст.ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції від 06.06.96 р. за № 230/96-ВР та ст.ст. 39, 67 цього ж Закону в редакції від 05.10.2006 р. за № 23 1-У.

Крім цього, ч. 2 ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. 1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки таке положення не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком.

З урахуванням того, що законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати, посилання відповідача на необхідність застосування Постанови КМ України за №654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” для основної пенсії та Постанови за №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, судова колегія не приймає до уваги, виходячи з пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, якими звужено зміст та обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 8 ЦПК України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно із ст. 17 ЗУ “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський Суд у рішенні від 08.11.05 по справі “ Кечко проти України” звернув увагу на те, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє ( п.23).

Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв до уваги аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Виходячи з наведених вимог законодавства, доводи апелянта про відсутність бюджетних асигнувань для реалізації ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права й підстав для його скасування –не вбачає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Справа розглянута в межах та в порядку діючого на час її розгляду законодавства.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області відхилити.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.В. Бершадська