Справа № 22ц-1382/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів П’єнти І.В., Корніюк А.П.
при секретарі Товкан І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 187 ЦПК України цивільну справу № 22ц-1382 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду від 25 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчатися.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
20 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду. Вона вказувала що 2001 році розірвала шлюб з ОСОБА_1. Від шлюбу у них є син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Син не працює, навчається на денному відділенні Одеського національного політехнічного університету до 30червня 2014 року і потребує матеріальної допомоги.
В зв’язку з цим позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 800 грн. щомісячно починаючи з дня подачі заяви до закінчення навчання.
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 25 січня 2011 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 щомісячно, починаючи з 20 грудня 2010 року до закінчення навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить скасувати його і постановити нове рішення яким в позові відмовити. При цьому апелянт посилався на не повноту з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на те, що суд неповно з’ясував майновий стан сина, оскільки він навчається на бюджетній формі навчання і отримує державну стипендію . При цьому судом не встановлено чи отримує син субсидію для оплати за гуртожиток. Крім того апелянт вказує, що у нього на даний час друга сім’я . Його друга дружина не працює –здійснює догляд за хворою матір’ю. Він з сім’єю вимушений жити на його пенсію в сумі 880 грн., оскільки через поганий стан здоров’я –інвалідність в грудні 2010 року він вимушений був звільнитись з роботи. Таким чином апелянт вказує, що доходи позивачки і сина складають
1915 грн. з яких на його думку на сина припадає 952 грн., а доходи його сім’ї –1807 грн.-
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Тончук Р.І. Справа № 22ц-1382
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 51
пенсія, допомога дружині і пенсія тещі з яких на кожного члена сім’ї припадає по 602 грн.
В зв’язку з цим він вважає, що не здатний надавати допомогу синові.
Крім цього, апелянт вважає що суд порушив вимоги ЦПК України, оскільки розглянув справу без попереднього слухання.
Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
У відповідності до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 це стверджується копією свідоцтва про народження дитини. Згідно довідки Одеського державного політехнічного університету від 29 листопада 2010 року № 1013 ОСОБА_4 навчається у цьому навчальному закладі на денній формі навчання. Термін навчання з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2014 року.
Однак суд першої інстанції не дослідив питання, чи в змозі ОСОБА_1 надавати матеріальну допомогу синові .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не працює, є інвалідом ІІІ групи і отримує пенсію 880 грн. 80 коп.. При цьому висновки суду про те, що ОСОБА_1 може працювати не можна вважати обґрунтованими, оскільки інвалідність ІІІ групи дає право, але не зобов’язує особу працювати.
Крім того, суд не врахував , що на утримані апелянта є непрацююча дружина, яку він зобов’язаний утримувати і яка здійснює догляд за хворою матір’ю –тещею апелянта, яка в свою чергу також потребує витрат, не зважаючи на те, що вона отримує пенсію.
За таких умов, колегія суддів приходить до переконання, що ОСОБА_1 не в змозі надавати матеріальну допомогу повнолітньому синові, який навчається і отримує стипендію, в розмірі практично рівному пенсії апелянта.
В зв’язку з цим рішення суду першої інстанції слід скасувати і постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
d и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Славутського міськрайонного суду від 25 січня 2011 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчатися.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун