Справа №22-ц-1026/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець

Код категорії 48 Суддя-доповідач - Кононенко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Кононенко О. Ю.,

суддів -  Білецького  О. М.,  Шевченка  В. А.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення  Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 квітня 2011 року у  задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

При цьому зазначає, що відповідачка при розгляді справи визнала ту обставину, що з нього стягуються аліменти на її користь у розмірі Ѕ частини його заробітку на утримання двох їхніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тому відповідно до ст.61 ЦПК України він звільнений від доказування зазначеної обставини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, який підтримав доводи скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження  від 25 травня 2009 року ОСОБА_1 сплачує на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі Ѕ частини від усіх видів його заробітку.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника  або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв’язку з тим, що син проживає з ним, а не з відповідачкою, і перебуває на його повному утриманні.

Проте, чинне сімейне законодавство України, зокрема ч.1 ст.192 СК України, не передбачає право платника аліментів на звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини за рішенням суду. За наведених позивачем підстав, останній мав право заявити позов про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього за рішенням суду, або про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2

Однак, такі вимоги позивачем не заявлялись і судами не розглядались.

Зважаючи на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 з заявлених ним підстав.

Доводи  апеляційної скарги про те, що відповідачка при розгляді справи визнала ту обставину, що з нього стягуються аліменти на її користь у розмірі Ѕ частини його заробітку на утримання двох їхніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на правильність висновку суду не впливають.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий -

Судді -