Справа № 22-а-1495/11 19.05.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-1495/11 Суддя першої інстанції Фасій В.В.
Категорія 70 Доповідач в апеляційній інстанції Кутова Т.З.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.
суддів Мурлигіної О.Я., Кутової Т.З.,
при секретарі судового засідання: Недо К.А.,
розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Врадіївському районі Миколаївської області (далі - УПФ) на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФ про захист соціальних прав,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка звернулася в суд з позовом до УПФ, в якому просила визнати протиправною бездіяльність щодо неперерахування їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. ,,Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 р. по червень 2010 року в сумі 1728, 60 грн. та зобов'язати УПФ здійснити перерахування такої допомоги і забезпечити виплату заборгованості.
Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2010 р. позов задоволено. Визнано дії УПФУ неправомірними та зобов’язано здійснити перерахунок пенсії за період з 01 січня 2009 р. по 30 квітня 2010 р. з урахуванням проведених виплат із підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі Закону України від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційні скарги на рішення місцевих судів по справам щодо соціальних виплат, розглянутих в порядку цивільного судочинства, розглядаються апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.
Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» будь-яких обмежень дій ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року не передбачено.
Окрім цього слід зазначити, що статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Кабінету Міністрів надано право в 2009 р. та 2010 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. і 2010 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни, в межах позовних вимог, з 01 січня 2009 р.
Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами цивільного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, належно оцінив надані докази та дійшов обґрунтованого висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, у порушення вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. не здійснило відповідні перерахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена), чим і допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на не визначення законодавчо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись спірне підвищення до пенсії, то розрахунок необхідно проводити, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Врадіївському районі Миколаївської області відхилити, а рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2010 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: