Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 року                                                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                                               головуючого судді -  Боймиструка С.В.

                                               суддів  -  Григоренка М.П., Оніпко О.В.,   

                                               секретаря  -  Омельчук А.М.

за участю ОСОБА_1, представника банку ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за  апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на рішення Рівненського міського суду від 25 березня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Рівненської дирекції до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача –ОСОБА_4, про визнання договору поруки недійсним,                                          

                                                          В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Рівненського міського суду від 25 березня 2011 року  первісний позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за кредитним договором № 014/53-05/57474 - П від 31.01.2007 року в сумі 24 688 грн. 66 коп., з яких: 8961,46 грн. –непогашена сума кредиту, 3596,05 грн. –несплачені проценти, 12131, 15 грн. –пеня за порушення строків повернення кредиту  та сплати процентів, а також 246,87 грн. державного мита та 120 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача –ОСОБА_4, про визнання договору поруки недійсним задоволено: визнано договір поруки, укладений між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та  ОСОБА_1 № 014/53-05/57474 - П від 31.01.2007 року та договір поруки, укладений між ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_5 № 014/53-05/57474 - П1 від 31.01.2007 року, недійсними  з моменту їх укладення.

У поданій на дане рішення апеляційній скарзі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” посилається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд визнав недійсними договори поруки та відмовив банку у позовних вимогах до поручителів на підставі ст. 230 ЦК України, однак, саме ОСОБА_4, а не банк, ввела поручителів в оману, надавши фіктивну довідку про її дохід, заробітну плату та місце роботи, а тому вважає, що вищевказані договори були укладені з дотриманням норм чинного законодавства.

Просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 25 березня 2011 року  в частині відмови ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” у задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за кредитним договором, а також визнання даних договорів недійсними та стягнути з поручителів на користь банку солідарно несплачену  заборгованість по кредитному договору в сумі 24 688 грн. 66 коп.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи в апеляційному порядку, в судове засідання не прибули. Клопотання ОСОБА_5 і ОСОБА_1  про відкладення апеляційного розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із хворобою ОСОБА_5 апеляційним судом відхилено, оскільки не було надано підтверджуючих документів, які б свідчили про поважність причин неявки сторони в судове засідання.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга  підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення про задоволення позову банку про стягнення заборгованості лише  з позичальника ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із загальних норм зобов’язального права про необхідність виконання умов кредитного договору належним чином та у встановлені строки. Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про визнання договорів поруки недійсними, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 230 ЦК України, мотивував своє рішення тим, що ці договори були укладені поручителями під впливом обману  зі сторони ОСОБА_4

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи та суд припустився помилки в застосуванні матеріального закону, а постановлене ним рішення підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Встановлено, що 31 січня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/53-05/57474 ( а. с. 5-7).

__________________________________________________________________________________________________________

Справа № 22- 968/2011 р.                                                                                           Головуючий у 1-й інст. –Ковальов І.М.                 

                                                                                                                                   Суддя-доповідач –Боймиструк С.В.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. кредитного договору банк  надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 36 місяців, а вона прийняла на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 27% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку зі  строком погашення кредиту - 29 січня 2010 року.

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши ОСОБА_4 15000 грн., які вона отримала в касі банку.

ОСОБА_4 свої зобов’язання перед банком не виконала й допустила заборгованість за кредитним договором на загальну суму 24688,66 грн.(а.с.11).

Поручителями позичальника за вказаним кредитним договором виступили ОСОБА_1 та ОСОБА_5, з якими банк уклав договори поруки (а.с.8-9), згідно яких вони зобов’язувались перед кредитором відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_4.

В зв’язку з невиконанням умов кредитного договору та не реагуванням на вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.12,14,15), банк звернувся про стягнення з відповідача та поручителів солідарно на користь банку простроченої заборгованості по кредиту –24688,66 грн..

Відповідно до ст.ст. 1048-1050 та 553, 554 ЦК України позичальник в разі порушення умов позики та строків її повернення має повернути позикодавцю кошти в тій самій сумі, проценти від суми позики та пеню, а поручителі, в тому ж обсязі що й боржник,  відповідають  перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно  ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Договори поруки укладалися між банком та ОСОБА_1 і ОСОБА_5, що не заперечується сторонами договору.

ОСОБА_4 не була стороною в договорі поруки, а тому твердження відповідачів-позивачів, що договори поруки були укладені ними під впливом обману, в зв’язку з чим вони мають бути визнані не дійсними, не заслуговують на увагу. Банк, як сторона в цих договорах поруки, поручителів ніяким чином в оману не вводив, що не заперечується сторонами.

З огляду на викладене, позов банку підлягає до задоволення повністю, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити за його безпідставністю.

Заборгованість по кредиту відповідно до ст..554 ЦК України підлягає до стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_1  та ОСОБА_5 солідарно на користь банку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :   

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ Райффайзен Банк Аваль” задовольнити частково.   

Рішення Рівненського районного суду від 25 березня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким: стягнути з ОСОБА_4, заборгованість за кредитним договором № 014/53-05/57474-п від 31.01.2007 року та з ОСОБА_1 за договором поруки № 014/53-05/57474-П від 31.01.2007 року, ОСОБА_5 за договором поруки № 014/53-05/57474-П1 від 31.01.2007 року солідарно на користь ПАТ „ Райффайзен Банк Аваль” в сумі 24 688 грн. 66 коп., з яких: 8961,46 грн. –непогашена сума кредиту, 3596,05 грн. –несплачені проценти, 12131, 15 грн. –пеня за порушення строків повернення кредиту  та сплати процентів, а також 246,87 грн. судового збору та 120 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічних позовних вимог:

ОСОБА_1 про визнання договору поруки № 014/53-05/57474-П від 31.01.2007 року, укладеного між ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_1,

ОСОБА_5 про визнання договору поруки № 014/53-05/57474-П1 від 31.01.2007 року, укладеного між ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_5, недійсними  з моменту їх укладення –відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним  законної сили.

  Головуючий:

     судді: