Справа №22-ц-934/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-Когер
Категорія - 27 Суддя-доповідач - Смирнова
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Ільченко О. Ю., Попруги С. В.,
з участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2011 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Сумської міської ради, Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області,
про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, зняття з реєстрації
та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
про визнання договору іпотеки нікчемним, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №SUH2GА00000026 від 05 березня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 27650 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,09% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 березня 2017 року.
Однак, відповідачка належним чином взяті на себе зобов’язання не виконує, у зв’язку з чим станом на 22 квітня 2010 року виникла прострочена кредитна заборгованість, яка складає 30998,46 доларів США, з яких: 20182,41 доларів США - заборгованість за кредитом, 147,34 доларів США – поточна заборгованість по процентам за користування кредитом, 2516,15 доларів США – поточна заборгованість за кредитом, 4213,92 доларів США – прострочена заборгованість по процентам, 750 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом, 1682,46 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, 31,57 доларів США – штраф, фіксована сума (п.5.4 кредитного договору), 1474,61 доларів США – штраф, фіксована сума 5% від суми заборгованості (п.5.4 кредитного договору).
У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 05 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Черепіна, 30/125.
Оскільки, умови кредитного договору не виконуються належним чином, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із спірної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічним позовом, в якому просили визнати недійсним договір іпотеки, що був укладений між сторонами 05 березня 2007 року у забезпечення вищезазначеного договору кредиту, нікчемним відповідно до ст.224 ЦК України, так як даний договір суперечить інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2011 року у задоволенні первісного позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову.
При цьому зазначає, що їй та її чоловікові ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить по Ѕ частині об’єкта (спірної квартири). Предметом іпотеки не може бути частина об’єкта нерухомого майна, яка не виділена в натурі і на яке відсутня реєстрація права власності, як на окремий об’єкт нерухомості.
Вважає, що договір іпотеки є недійсним, оскільки зміст договору суперечить ст.5 ЗУ «Про іпотеку».
Крім того, на час укладення договору іпотеки банку було відомо, що на її утриманні знаходиться малолітня дитина – ОСОБА_3, яка є членом сім’ї та яка проживала і проживає у спірній квартирі. Доказами цього є особлива відмітка у паспорті. Вказує, що факт проживання малолітньої дитини у спірній квартирі підтверджено довідкою з ясла-садка №8 «Космічний».
Вважає, що діти – члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користування займаним приміщення на рівні з власником або наймачем.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та представника апелянта, підтримавших доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору №SUH2GА00000026 від 05 березня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 27650 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,09% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 березня 2017 року.
Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язалась щомісяця у період з 1 по 5 число здійснювати погашення по кредиту, відсотків, комісії, а також інших витрат.
05 березня 2007 року у забезпечення виконання зобов’язань між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладеного договір іпотеки. Згідно з п.33.3 договору іпотеки власники квартири надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 50,3 кв.м, житловою площею 28,4 кв.м. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачам на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі продажу від 25 листопада 2004 року.
ОСОБА_1 належним чином не виконувала покладені на неї обов’язки за кредитним договором, у зв’язку з чим виникла прострочена кредитна заборгованість у розмірі 30998,46 доларів США.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що у порушення вимог п.22 договору іпотеки банк не направляв ні позичальнику, ні іпотекодержателям письмову вимогу про усунення порушень по виплаті кредиту, позивач не ставив перед відповідачами питання про дострокове виконання основного зобов’язання і в самій позовній заяві немає вимог про дострокове погашення кредиту, а тому підстави для задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні.
Відмовляючи в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що позивачами не доведено факт, що на момент укладення договору іпотеки малолітня ОСОБА_3 була зареєстрована по АДРЕСА_1, тому вона не мала права користування спірною квартирою.
Судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки малолітня дочка позивачів ОСОБА_3 майнових прав на квартиру не мала, а тому для укладення вказаного договору, в даному випадку, згода органу опіки та піклування не потрібна.
З довідки Зарічної районної в м. Суми адміністрації Сумської міської ради №758/18.02-13 від 19 травня 2010 року вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, які мають малолітню дочку ОСОБА_3 у 2007 році за попередньою згодою до органу опіки та піклування для надання відповідного дозволу на укладення договору іпотеки не зверталися (а.с.81).
Згідно ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків або одного з ким вона проживає.
Із свідоцтва про народження ОСОБА_3 вбачається, що вона народилася 06.09.2000 року (а.с.56), тобто на момент укладення договору іпотеки квартири – 05.03.2007 року, доньці відповідачів виповнилося 7 років, місцем її проживання є місце проживання батьків, права власності на іпотечну квартиру вона не мала.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 08.02.2007 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не було (а.с.84-Довідка)
На час укладення договору іпотеки, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстрований по АДРЕСА_1, про що особисто вказали у кредитному договорі (а.с.9) та договір іпотеки (а.с.11).
Згідно довідки, виданої за місцем проживання, у спірній квартирі відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані лише з 14.11.2008 року, а ОСОБА_1 – з 22.08.2009 року (а.с.101-Довідка).
За таких обставин, коли дитина не проживає у квартирі, згода Органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки спірної квартири не була обов’язковою, оскільки ним ніяким чином не обмежувалися та не порушувалися права дитини щодо зазначеної квартири.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з’ясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права.
Доводи апелянтів щодо порушення вимог Закону України «Про іпотеку» та положень Глави 26 ЦК України внаслідок передання в іпотеку частини квартири, суперечать матеріалам справи.
Судом встановлено, що спірна квартира є сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, з визначенням часток по 1/2 , кожен з них погодився на укладення договору іпотеки на всю квартиру.
Згідно зі ст. 65 СК України подружжя розпоряджається спільним майном за згодою, що і мало місце у даному випадку, та в іпотеку ними передано цілу квартиру, а не її частки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -