АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2926/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Мусієнко Н.М.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Крилової О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту.
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2010 рокупредставник ПАТ „УкрСиббанк" звернулося до суду з вказаним позовом.
В позові зазначено що 03.08.2005 між АКІБ „УкрСиббанк" правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 1295-К/Р від 03.08.2005. відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 21000,00 доларів США., зі сплатою 14,00% річних строком до 02.08.2012 року. В забезпечення повернення кредиту ОСОБА_3, між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 11295-К/Р/З від 03.08.2005, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, що зареєстрований в реєстрі за № 1141. Однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином, тому станом на 04.03.2010 рік має заборгованість в сумі 15473,14 доларів США, що еквівалентно 123537,59грн.
Представник позивача просив після уточнення позову стягнути на його користь з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором станом на 04.03.2010р. в розмірі 15473,14 доларів США, що еквівалентно 123537,59грн., яка складається з: заборгованості за простроченим кредитом —11696,74доларів США, що еквівалентно 93386,77грн.; заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом з 01.09.2008р. по 28.02.2010р. —2909,47 доларів США, що еквівалентно 23229,21грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 04.03.2009р. по 04.03.2010р. - 534,57 доларів США, що еквівалентно 4268,01грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом з 04.03.2009р. по 04.03.2010р. —332,36 доларів США, що еквівалентно 2653,60грн., а також судові витрати: судовий збір в сумі 1235,38грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за кредитним договором в розмірі 123537,59грн., а також судові витрати: судовий збір —1235,38грн. та сплату інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи —120,00грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати, та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Доводи апеляційної скарги полягають у висловленні загальної незгоди позивача з оцінкою судом першої інстанції доказів у справі та особисте тлумачення ним умов договору та законодавства. Виходячи з цих доводів судова колегія, діючи відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, не вбачає наявності обставин, якими б підтверджувалися вимоги апеляційної скарги.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.
Як встановлено судом першої інстанції 03.08.2005 між АКІБ „УкрСиббанк" правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 1295-К/Р від 03.08.2005. відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 21000,00 доларів США., зі сплатою 14,00% річних строком до 02.08.2012 року. Однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином, тому станом на 04.03.2010 має заборгованість в сумі 15473,14 доларів США, що еквівалентно 123537,59 грн.
Для зменшення пені, на якій наполягав апелянт на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка стягнута з відповідача в загальній сумі 866,93 долари США відсутні правові підстави, бо вона не лише не перевищує розмір збитків банку а є набагато меншою за них.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: