Справа № 22ц-1366/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів П’єнти І.В., Корніюк А.П.
при секретарі Товкан І.І.
з участю: представника „ПравексБанку” –Вешко Н.О
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1366 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду від 17 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного комерційного банку „ПравексБанк” про захист прав споживачів, визнання кредитного договору не дійсним.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
17 травня 2010 року позивачка звернувся до суд. Вона вказувала, що 27 жовтня 2007 року уклала з відповідачем - КБ „ПравексБанк” кредитний договір № 1536-017/07Р, за яким взяла в кредит 15000 доларів США під 11.3% річних. Вважаючи, що наданий кредит в іноземній валюті суперечить законодавству України, позивачка просила визнати кредитний договір недійсним і зобов’язати „ПравексБанк” здійснити перерахунок заборгованості в національній валюті за курсом НБУ на момент укладення кредитного договору.
Рішенням Нетішинського міського суду від 17 листопада 2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги. При цьому апелянтка посилається на порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Вона вказувала, що кредитний договір укладено у іноземній валюті –доларах США і в цій же валюті передбачено розрахунки по договору. Ці обставини на думку апелянти порушують вимоги ст. 192, 524 ЦК України згідно яких єдиним платіжним засобом в Україні є національна валюта –гривня, а застосування іноземної валюти згідно ст. 533 ЦК України і ст. 35 Закону України „Про національний банк України” можливе лише у випадках передбачених законом.
Оскільки на думку позивачки для проведення валютних операцій в Україні необхідні генеральна і індивідуальна ліцензії, банк не маючи індивідуальної ліцензії надав їй кредит в порушення закону.
Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Кулеш Л.М. Справа № 22ц-1366
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 27
Так судом встановлено, що 27 жовтня 2007 року між АКБ „Правекс-Банк” і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1536-017/07Р згідно якого позивачка отримала кредит в сумі 15000 доларів США під 11,3% річних, що сторони не заперечують.
Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для визнання недійсними оспорюваних правочинів і розірвання кредитного договору.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про невідповідність кредитного договору вимогам закону та його вчинення сторонами без відповідного дозволу (ліцензії), а саме щодо недійсності правочину з підстав, передбачених ст.ст. 203 ч. 1, 215 ч. 1, 227 ч. 1 ЦК України.
Так, у відповідності до положень ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
В силу ст. 524 цього Кодексу зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частиною 3 статті 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно до вимог ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі -Декрет) резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.
Відповідно до положень ст.ст. 47, 49 цього Закону на підставі відповідної банківської ліцензії банки мають право здійснювати банківські операції, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик, операції з валютними цінностями, надання кредитів.
Операції з валютними цінностями банки вправі здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями згідно до пункту 2 статті 5 Декрету.
З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Щодо вимог підпункту «в»пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавцем не визначено межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті.
Таким чином, операція з надання банком кредиту в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
На час укладення між сторонами кредитного договору АКБ «Правекс-Банк»здійснював банківську діяльність на підставі банківської ліцензії НБУ і мав письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними ціностями.
Отже банк правомірно видав ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті, Цей правочин не суперечить вимогам чинного законодавства, у тому числі положенням Закону України „Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023-XII.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повному і всебічному досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Нетішинського міського суду від 17 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун