Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючої- судді Шеремет А.М.
суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.
при секретарі –Панас Б.В.
з участю ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Млинівського районного суду від 28 березня 2011 року по цивільній справі за позовом комунального підприємства „Млинівська ПМК - 2” (далі КП „Млинівська ПМК - 2”) до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача ОСОБА_6 про зняття з реєстрації та виселення із житлового приміщення, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Млинівського районного суду від 28 березня 2011 року задоволено зазначений позов. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із кімнати АДРЕСА_2, та передано вказану кімнату КП „Млинівська ПМК - 2”.
Зобов’язано відділ реєстрації та міграційної роботи Млинівського РВ УМВС України зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_7 із самовільно зайнятого житлового приміщення –кімнати № 21 у гуртожитку по АДРЕСА_2.
Скасовано вжиті ухвалою суду від 06 травня 2010 року заходи забезпечення позову.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи, що і призвело до помилкового висновку.
Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги доводів відповідачів про те, що позивачем порушено вимоги ст. 26 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відповідно до якого, об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, не повинні включатись до складу ліквідаційної маси. Натомість відповідно до ЗУ „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку”, всі гуртожитки підлягають передачі у власність територіальним громадам у трирічний строк.
Доводить, що приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції не врахував те, що на момент видачі ордера № 26 від 26 грудня 2006 року, який є єдиним документом, що дає право на заняття квартири в будинку АДРЕСА_1., значиться склад сім’ї з двох чоловік ОСОБА_4 та ОСОБА_8, а не з чотирьох чоловік, а також те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був розірваний шлюб в законному порядку відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 01 березня 2006 року, що має суттєве значення.
За наведених підстав просить рішення Млинівського районного суду від 28 березня 2011 року скасувати та передати спірну кімнату КП „Млинівська ПМК-2”.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що спільним засіданням профкому і адміністрації КП «Млинівська ПМК - 2»від 04 липня 2001 року було прийнято рішення про виділення сім'ї ОСОБА_4 окремої трьохкімнатної квартири у новозбудованому будинку по АДРЕСА_1. До цього сім'я відповідачів проживала в гуртожитку підприємства за адресою АДРЕСА_2 і перебувала на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.
До підписання державного акту про введення в експлуатацію будинку, адміністрація КП «Млинівська ПМК - 2»дозволила відповідачам тимчасово проживати в гуртожитку.
Після підписання державного акту про введення в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 відповідачі, не здали власнику будівлі гуртожитку по АДРЕСА_2, кімнату у якій проживали до отримання квартири.
Адміністрація КП „Млинівська ПМК –2” своїм листом № 33 від 22 травня 2002 року офіційно попереджала ОСОБА_4 (як головного квартиронаймача) про виселення з гуртожитку. Таке ж попередження про виселення було направлено ліквідатором КП „Млинівська ПМК-2” від 04 травня 2007року за № 04/05-71.
Задовольняючи позовні вимоги КП „Млинівська ПМК-2”, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що оскільки відповідачам та членам їх сім’ї –дітям, надана квартира, і жиле приміщення відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 114 ЖК України, тому відповідачі безпідставно займають жиле приміщення в гуртожитку.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах житлового законодавства та здобутих у справі доказах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстровані в кімнаті №21 у гуртожитку по АДРЕСА_2.
Статтею 127 ЖК України встановлено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Статтею 128 ЖК України передбачено порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
Відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження вищезазначених вимог Закону.
Відповідно до ст. 132 ЖК України РСР сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з роботою чи навчанням.
Згідно з протоколом № 3-а від 14 березня 2001 року, ОСОБА_2, ОСОБА_4 знято із квартирної черги позивача у зв’язку із отриманням житла у новобудові.
Доводи апелянта про те, що згідно ордеру № 26 від 26 грудня 2006 року 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 була видана на склад сім’ї з двох чоловік, не заслуговують на увагу та спростовуються доказами по справі.
Так, згідно протоколу № 8 від 09 липня 2001 року спільного засідання профкому і адміністрації КП „Млинівска ПМК-2” розподілено квартири в незакінченому новобудованому житловому будинку по АДРЕСА_1, Рівненської обл. та виділено 3-х кімнатну квартиру № 8 в зазначеному будинку відповідачам в складі: ОСОБА_4 –як квартиронаймач; ОСОБА_2 –дружина; ОСОБА_8 –син; ОСОБА_7 –дочка (а.с. 6).
З корінця ордеру від 25 жовтня 2002 року вбачається, що на жиле приміщення № 20 виданий ордер на право зайняття жилого приміщення № 8 жилою площею 39,65 кв.м., яке складається з 3-х кімнат в будинку № 7 по вул. Рівненська в смт. Млинів, Рівненської обл. ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7 (а.с.7)
Однак, задовольняючи позовні вимоги КП „Млинівська ПМК-2” в частині виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_8, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не перевірив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, а не в кімнаті АДРЕСА_2
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_8 із кімнати АДРЕСА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 127, 128, 132 ЖК України, ст. ст. 11, 303, 304, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Млинівського районного суду від 28 березня 2011 року в частині виселення ОСОБА_4, ОСОБА_8 із кімнати АДРЕСА_2 скасувати.
В задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Шеремет А.М.
Судді: Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.