Справа № 22-1037/2011 р. Головуючий в 1-ій інст.: Коваленко В.М.
Категорія: Ц-41 Суддя-доповідач : Шеремет А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючої- судді Шеремет А.М.
суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.
при секретарі –Панас Б.В.
з участю представника позивачки –ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кузнецовського міського суду від 17 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області, Кузнецовського міського комунального підприємства про визнання протиправним віднесення ордеру до числа службових та визнання права безстрокового користування жилим приміщенням, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кузнецовського міського суду від 17 лютого 2011 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Вказує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для визнання за нею права безстрокового користування жилим приміщенням, який обґрунтовується тим, що в судовому засіданні не доведено доказами надання позивачу квартири № 49 в установленому порядку особі, яка потребувала б поліпшення житлових умов та постійно проживала у м. Кузнецовськ. Однак, наявність підстав для виділення позивачу квартири № 49 є безспірною і відповідачами їх не оскаржено.
Доводить, що при цьому суд не врахував, що чинне на той час законодавство передбачало забезпечення громадян лише постійним житлом в будинках державного або громадського житлового фонду, окрім службового житла. Тому, рішення виконкому Кузнецовської міської ради № 128 від 22 грудня 1994 року в частині призначення житла для тимчасового проживання суперечить законодавству та істотно обмежує житлові права ОСОБА_4, а тому не підлягає застосуванню.
Зазначає, що суд визнав право позивача на проживання в квартирі № 49, єдиною правовою підставою для якого за ЖК України є одержання жилого приміщення у безстрокове користування. Тому одночасне обмеження (звуження) судом такого права тимчасовим проживанням є неправомірним та необґрунтованим. Із наведеного слідує, що суд не звернув належної уваги на положення ч. 4 ст. 9 ЖК України згідно з якою ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав в порядку, передбачених законом.
За наведених підстав просить рішення Кузнецовського міського суду від 17 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким її позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, рішенням № 128 від 22 грудня 1994 року виконкому Кузнецовської міської ради, надана для тимчасового проживання, на період виконання робіт, ОСОБА_4 На підставі рішення адміністрації та профкому РАЕС виконком Кузнецовської міської ради 10 лютого 1995р. видав ордер на спірне жиле приміщення №15114 із записом «Тимчасово, на період виконання робіт». Корінець до вказаного ордера теж містить напис «тимчасово».
З листа Рівненської АЕС від 12 січня 1994р. №675, вбачається, що ОСОБА_4 передано в тимчасове користування квартиру АДРЕСА_1 на період виконання останньою робіт, тобто строком на 5 років.
ЖЕД-2 і ОСОБА_4 17 березня 1995р. уклали договір найму жилого приміщення в будинках місцевих Рад, де зазначено, що керівник будинку здає наймачеві на строк постійно, жиле приміщення в квартирі №49.
Із матеріалів справи, а саме з довідки ДП «Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект»вбачається, що ОСОБА_4 в період з 1988р. по серпень 2009р. була у відрядженні, в тому числі в м.Кузнецовську. До цієї довідки прикладено детальний список про кількість днів відрядження позивача, в тому числі до Кузнецовська. В цей же час позивач була постійно (за винятком періоду із 18.08.2009р. по 09.02.2010р.) зареєстрована у АДРЕСА_2, де зареєстрована і в теперішній час (що підтверджується копією паспорта позивача серії НОМЕР_1). Вказане житло позивач 22.09.1993р. приватизувала і 01.12.2004р. вчинила його дарування, що засвідчено інформаційною довідкою Київського міського БТІ від 17.11.2010р.
З наведеного вбачається, що позивач на момент отримання в користування спірної квартири постійно проживала і мала інше житло в м.Києві, а квартира №49 була надана їй тимчасово, на період виконання робіт.
Довідкою ЖЕД №2 м.Кузнецовська від 19.12.2009р. підтверджуються періоди тимчасової реєстрації (на час виконання робіт) позивачки у спірній квартирі і вбачається, що така реєстрація закінчилася 30 грудня 2008року.
Розпорядженням міського голови м.Кузнецовськ від 20 вересня 2002 року № 240, об'єкти житлового фонду ВП Рівненська АЕС були передані до комунальної власності
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що спірна квартира №49 немає статусу службового житла, тому немає підстав вважати ордер №15114 від 10.02.1995р. спеціальним ордером на вселення у службове житло, та про відсутність підстав для визнання за позивачем права безстрокового користування квартирою АДРЕСА_1.
Згідно із ч.1 ст. 9 ЖК громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до ст. 31 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Статтею 42 ЖК України жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Позивачкою в судовому засіданні не доведено, що спірна квартира № 49, була надана їй в установленому порядку, як особі, яка потребувала поліпшення житлових умов та постійно проживала у м. Кузнецовську.
Отже, відсутні підстави для визнання за ОСОБА_4 права безстрокового користування жилим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких підстав судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 31,42 ЖК України, ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду від 17 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Шеремет А.М.
Судді: Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.