Справа № 22а/1290/5731/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Кравченко Н.В.
Пригорнєвої Л.В.
згідно з Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 грудня 2010 року, як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 04 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування суми що місячної державної соціальної допомоги , третя особа - Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 04 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Звернувшись з апеляційною скаргою на постанову суду, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає ё що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни,що підтверджується посвідченням у матеріалах справи та користується правами і пільгами, встановленими Законом України « Про соціальний захист дітей війни», що визначає основи соціального захисту дітей війни та гарантії їх соціальної захищеності .
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та
юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У цей Закон розроблений відповідно
до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців,бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону саме на пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ст.6 цього Закону України, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про прожитковий мінімум ” від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального права, обґрунтовано поновив позивачу строк звернення до суду, відповідач ні в запереченнях на позов, ні в апеляційній скарзі на постанову суду на застосуванні вказаного строку не наполягав і не наполягає.
Разом з тим, суд помилково застосував норми процесуального права ,оскільки при визначенні способу захисту у виниклих відносинах слід керуватися положеннями ст. 105, 162 КАС України, згідно яких адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Зазначивши у постанові про стягнення конкретної суми, суд тим самим обрав не той спосіб захисту та взяв на себе повноваження, якими наділено саме органи пенсійного фонду України в частині нарахуванні та виплаті вказаного підвищення.
Таким чином, суд помилково ухвалив рішення про стягнення з відповідача підвищення до пенсії у конкретній сумі.
При викладених обставинах відповідно до ст.201 КАС України, постанова суду має бути змінена.
Керуючись ст.ст. 195,197,201,205,207 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 грудня 2010 року, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 04 листопада 2009 року - змінити.
Абзац третій резолютивної частини викласти в наступній редакції
« Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум.
У решті частині постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді: