Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-6594\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Ковальова О.Б.

                             Доповідач Гайсюк  О. В.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.06.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

                     головуючого судді     -   Белінської І.М.  

          суддів                           -   Гайсюка О.В.

                                                    Франко В.А.

розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни з урахуванням індексу інфляції, за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2010 року і

в с т а н о в и л а :

      16 серпня 2010 року ОСОБА_3 звернулася  в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни з урахуванням індексу інфляції.

     Зазначала, що є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що підвищення до пенсії їй не нараховувалось та не виплачувалось, просить поновити строк звернення з позовом до суду, визнати дії відповідача протиправними і зобов’язати його провести  перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 липня 2010 року.

               Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2010 року позов задоволено частково. Суд зобов’язав  відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу  недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену  ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 16 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 липня 2010 року включно.

              В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилається на те, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

 Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

           18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності 10 березня 2010 року.  Цим Законом встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України виключено.

         Рішенням Конституційного суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами" (справа № 1-40/2010) визнано таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691.    

         Отже, з 09.09.2010 року  справи даної категорії повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

            Суд першої інстанції  не звернув уваги на зміни в діючому законодавстві,  ухваливши рішення за нормами ЦПК після прийняття Рішення Конституційним судом України від 09.09.2010 року.

             Вказана обставина є підставою для  скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови.  

           Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився                        05 листопада 1937 року (а.с.-10) і відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” набув статусу дитини війни.   

           З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та винести постанову.

Доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право позивача на отримання підвищення до пенсії надане йому державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни». І відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії.

Крім цього, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

На підставі викладеного, керуючись  п. 3 ч.1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України  колегія суддів

 п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2010 року скасувати та прийняти постанову.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

                  Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 липня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.

               Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 16 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 липня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.

             Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: