Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-4024\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Гармаш Т.І.

                               Доповідач Єгорова  С. М.   

УХВАЛА

Іменем України

04.05.2011 колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

          Головуючої судді –Єгорової С.М.

          Суддів –Чельник О.І., Письменного О.А.

                              при секретарі –Зінов’євій Ю.О.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V, розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді  справу за адміністративними позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в  Світловодському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою  управління Пенсійного фонду України в  м. Світловодську Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2009 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні  2009 року  ОСОБА_2 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в  м. Світловодську Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за 2006-2008 роки та в подальшому з 01 січня 2009 року

          Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення підвищення та виплати до пенсії та зобов’язав здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року в подальшому.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

          Позивачкою постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Апеляційний перегляд даної справи проводиться за нормами КАС України з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин,  Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, положень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України № 1425/11\13-10 від 13.10.2010 року та відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, який набрав чинності 30.12.2010 року.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону  має право на отримання  підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.

              Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

             При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

             Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.

            Оскільки позивач має право на отримання підвищення до пенсії, відтак він має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернулася до суду з позовом 03.09.2009 року.

Згідно  ст. 100 КАС України, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

          З матеріалів справи вбачається, що питання застосування строків позовної давності при розгляді даної  справи відповідачем не ставились.    

Враховуючи положення ч.2 ст. 152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, суд правильно визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування постанови суду не встановлено.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську без задоволення, а постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2009 року –без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня отримання її копії.

Головуюча:

Судді: