Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-5306/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Сарап М.Б.

                   Доповідач Франко  В. А.   

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2011 року                                                        колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

          Головуючого судді –Белінської І.М.

          Суддів –Франко В.А., Гайсюка О.В.

відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року № 2748-УІ , розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області  на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 лютого  2010 року за позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

в с т а н о в и л а :

            19 січня   2010 року позивач звернулась в суд з позовом про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».

У порядку письмового провадження, постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25  лютого 2010 року позов –задоволено частково.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі  Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3   пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому   районі  Кіровоградської області просить скасувати постанову  про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Справу просить розглянути в порядку письмового провадження.                     

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.                                                                                          

Згідно п.1 ч.1 ст. 198 КАС  України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції  суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення , а постанову суду без змін, з підстав , передбачених ст. 200  КАС України.                                                                                                              Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус «Дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.          

Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.                                                   З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення  позовних вимог.           

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою виходячи з наступного.                                                                                                     

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується  на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

          Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої  інстанції,  а  тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись  ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198,  ст. 200 КАС  України, колегія суддів,-

                                                    У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області  – залишити без задоволення.

Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 лютого    2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів , з дня отримання її копії.                                                                                                                                                                                                                                       

Головуючий   суддя :

Судді :