Справа  № 2-1859/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 року    Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:  

            головуючого – судді Пащенко Т.П.

           при секретарі – Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

                                                                   ВСТАНОВИВ:          

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 20.11.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №685, мотивуючи тим, що вони з 29.11.2010 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що сімейне життя не склалось, відповідач фактично має іншу сім’ю. Вважає примирення неможливим.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив розглядати справу у його відсутність.

Вислухавши позивачку, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 20.11.2010 року, від шлюбу дітей не мають. Сторони з 29.11.2010 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що сімейне життя не склалось.

Спору щодо розподілу спільного майна немає.

 Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.                                                                   

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Оскільки сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки  наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, а також відповідач позов визнав, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,60,61,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

                                                                      ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 20.11.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №685 – розірвати.

Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                          Пащенко  Т.  П.