УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22502/11
Справа № 22-ц-22502/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 27 (4) ОСОБА_1
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 травня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Михайлів Л.В.
суддів - Соколан Н.О., Неклеси В. І.
при секретарі - Бадалян Н. О.
за участю: представника позивача Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Кругловенка Олега Миколайовича,
відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представника відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_5, до якої приєдналися ОСОБА_8 та ОСОБА_4, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитними договорами та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі – ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитними договорами, посилаючись на невиконання відповідачем ОСОБА_4 умов укладених з позивачем кредитних договорів від 18.01.2008 року та від 28.05.2008 року в частині повернення кредиту та оплати відсотків за його користування, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 13.04.2010 року відповідно в розмірах 48557,43 дол. США, що еквівалентно 562780,62 грн. та 52046,47 дол. США, що еквівалентно 492790,32 грн.
Поручителями за кредитним договором від 18.01.2008 року є ОСОБА_5 та ОСОБА_8, а за кредитним договором від 28.05.2008 року - ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Оскільки відповідачі як солідарні боржники в добровільному порядку за вимогою позивача не сплатили заборгованість за кредитними договорами, уточнивши вимоги, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором від 18.01.2008 року в сумі 562780,62 грн.; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 28.05.2008 року в сумі 492790,32 грн., а також 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, посилаючись на те, що при укладенні 28.05.2008 року договорів іпотеки та поруки з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 28.05.2008 року, укладеного між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_4, його не було попереджено банком про наявність заборгованості ОСОБА_4 за іншим кредитним договором, у зв’язку з чим вказані правочини він вчинив під впливом помилки.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2010 року задоволено позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 5708С5 від 18.01.2008 року в сумі 562780,62 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 5708С23 від 28.05.2008 року в сумі 492790,32 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відмолено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову та задоволення заявленого ним зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Так, судом не обґрунтовано розмір стягнутої ним заборгованості за кредитним договором від 28.05.2008 року й не враховано, що останній укладено в іноземній валюті, тоді як заборгованість стягнуто в національній; не досліджено обставин зустрічного позову, а саме: наявності факту введення в оману поручителя та неповідомлення останнього про існування у позичальника інших непогашених кредитних зобов’язань; не застосовано річного строку позовної давності при стягненні пені. Крім того, судом допущено чисельні порушення норм процесуального права при прийняття позову ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до розгляду.
В апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_5, до якої приєдналися відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_4, ставиться питання про скасування рішення суду в частині задоволення позову ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» з закриттям провадження по справі з підстав порушення судом норм ст.11 ЦПК України й виходом за межі позовних вимог при стягненні достроково заборгованості та в солідарному порядку з відповідача ОСОБА_8 заборгованості за кредитним договором від 28.05.2008 року, поручителем якого він не був. Крім того, судом розраховано розмір заборгованості, що підлягає стягненню в національній валюті без зазначення курсу долару відповідно до гривні, не застосовано річного строку позовної давності при стягненні пені. Крім того, судом допущено чисельні порушення норм процесуального права при розгляді справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» відхилити апеляційні скарги, а рішення суду змінити, виключивши з абз. 3 його резолютивної частини слова «ОСОБА_8».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, а апеляційні скарга ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 – частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позву Банку, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач ОСОБА_4 неналежним чином виконував умови кредитного договору, що є підставою для стягнення заборгованості.
Оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є поручителями, то згідно з договорами поруки, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання ОСОБА_4 зобов’язань, передбачених предметним договором.
Відмовляючи ОСОБА_6 у визнання договору поруки недійсним, суд виходив із відсутності обману в діях Банку, тобто підстав для визнання його недійсним.
Колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та нормам права.
Відповідно до вимог ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаться.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що коли договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 ЦК України.
Як вбачається із матеріалів справи, 18 січня 2008 року та 28 травня 2008 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитні договори № 5708С5 та № 5708С23 за якими ним отримано відповідно 56 000 доларів США та 45 000 доларів США.
ОСОБА_4 зобов’язався повністю повернути кредит шляхом щомісячної сплати сум відповідно графіку та сплачувати проценти за користування кредитом.
Поручителями за договором № 5708С5 від 18 січня 2008 року є ОСОБА_5 та ОСОБА_8, за договором № 5708С23 від 28 травня 2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6
З листопада 2008 року боржник ОСОБА_4 не виконував умови договору, погашення кредиту не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитними договорами.
Боржник та поручителі належним чином повідомлені про наявність простроченої заборгованості. Відповідно до п.4.2 кредитного договору у Банка виникло право вимагати дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором.
Ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості судом першої інстанції враховано вищенаведені обставини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про дострокове повернення суми кредитів.
Стягуючи заборгованість за кредитним договором від 18 січня 2008 року у сумі 562 789, 62 грн. солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, суд погодився з розрахунками банку.
Колегія суддів, перевіривши розрахунки, зазначає, що заборгованість за кредитним договором у сумі 562 780, 62 грн. складається із: прострочення заборгованості 49 333, 30 доларів США (курс в гривнях 7,9265 за один долар),
- строкові проценти 729, 86 доларів США;
- прострочені проценти 8 494, 27 доларів США;
- пеня за прострочення основного боргу 89 093, 81 грн.;
- пеня за прострочення процентів 9 531, 34 грн.
(58 557,43х7, 9 265)+98 625, 15=562 780,02)
Стягуючи заборгованість за кредитним договором від 28 травня 2008 року солідарно зі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, суд першої інстанції припустився помилки, зазначивши про стягнення суми за вказаним договором з ОСОБА_8, в той час як він не є поручителем за зазначеним договором і Банк не заявляв до нього позов за договором від 28.05.2008 року.
Отже в цій частині рішення підлягає скасуванню, так як суд вийшов за межі позовних вимог.
Що стосується стягнення заборгованості з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за кредитним договором від 28.05.2008 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
При цьому зазначає, що заборгованість у сумі 492 790, 32 грн. складається з:
- прострочена заборгованість 41785, 68 доларів США;
- строкові проценти 774, 78 доларів США;
- прострочені проценти 9 486, 01 доларів США;
- пеня за прострочення основного боргу 69 086, 45 грн.;
- пеня за прострочення процентів 11 157, 53 грн.
курс долара в гривнях 7, 9265 за один долар.
Заборгованість (52046,47х7,9265+80243,98)=492790, 32 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм закону про позовну давність при стягненні пені безпідставні, оскільки, виходячи із дати звернення Банку з позовною заявою до суду (а.с. 1-10 т.1) та дати здійснення платежів згідно договорів, судом першої інстанції не порушені вимоги ч.2 ст.258 ЦК України.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову ОСОБА_6 у задоволенні позову про визнання договору недійсним, колегія суддів виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу).
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Правочин визначається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.
Ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставини, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Під час вирішення справи ОСОБА_6 не довів факт обману, про що вірно зазначив районний суд.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5, до якої приєдналися ОСОБА_8 та ОСОБА_4, і скасування рішення про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості у сумі 492790 грн. 32 коп.
В іншій частині рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст.. 308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, п. 3 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, до якої приєдналися ОСОБА_8 та ОСОБА_4 –задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2010 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за кредитним договором № 5708С23 від 28.05.2008 року у сумі 492790 грн. 32 коп. – скасувати.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: