Справа №: 2-936/10

                                                        РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        06 квітня 2011 року                                                             м.Андрушівка

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

      головуючої – судді Чуб І.А.

     при секретарі –Баскаковій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прийняття спадщини, визнання права власності та визнання недійсними витягу з реєстру  на право власності  від 16.12.2008 року та свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Андрушівської державної нотаріальної контори Мамонтовою І.О., суд,-   

                                                               встановив:

позивач звернулася до суду з позовом в якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року  померла  її мати - ОСОБА_4. Після неї залишилася спадщина 44/1000 жилого будинку, розташованого за адресою  АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом першої черги після  померлої ОСОБА_4 були позивач та її рідний брат ОСОБА_5. Рішенням Андрушівського районного суду від 05.10.2005 року позивачу було визначено додатковий строк для прийняття спадщини. 11.07.2007 року  Андрушівським районним судом Житомирської області її брату ОСОБА_5 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини та визнано за ним право власності на 44/100 жилого будинку АДРЕСА_1. Вказане майно брат в подальшому обіцяв передати у спадок  його дочці  та її племінниці ОСОБА_6. Оскільки вказану домовленість не було братом дотримано,  то позивач просила визнати її такою, що прийняла  спадщину після смерті ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 44/100 жилого будинку АДРЕСА_1. В подальшому позивач збільшила позовні вимоги, посилаючись, що при реєстрації права власності за ОСОБА_7 на вказану частину будинку  в Бердичівському МБТІ було допущено ряд порушень, що потягло  незаконну видачу відповідачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну частину будинку. Просила визнати недійсними витяг з реєстру на право власності  від 16.12.2008 року та свідоцтво про  право на спадщину за законом від 11.02.2009 року, видане державним нотаріусом Мамонтовою І.О..  

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з вищезазначених підстав, зазначивши мала з братом домовленість про те, що він свою частину будинку подарує дочці ОСОБА_8, однак він цього не зробив. Відповідач оформив все спадкове майно батька на себе та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 44/100 ід. частини  спірного жилого будинку. Нотаріус не мала права видавати таке свідоцтво лише йому.

Відповідач в судовому  засіданні  позовні вимоги не  визнав, вважаючи, що батько на законних підставах був власником 44/100 ід. частини  жилого будинку АДРЕСА_1 згідно рішення Андрушівського районного суду 11.07.2007 року. Вказане рішення суду набрало законної сили, позивач скористалася своїм правом на його оскарження, однак рішення не було ні змінено ні скасовано судами апеляційної та касаційної інстанцій. На підставі даного рішення суду  Бердичівським МБТІ було зареєстровано право власності в Реєстрі  права власності на нерухоме майно, а саме на 44/100 жилого будинку АДРЕСА_1 за  його батьком ОСОБА_5. Після  смерті батька він прийняв  спадщину, так як до смерті та після смерті батька проживав та був зареєстрований у спадковій частині будинку. Після закінчення шестимісячного строк у визначеному законом порядку 11.02.2009 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 44/100 ід. частини  жилого будинку АДРЕСА_1. Сестра не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не бажала реалізовувати свої права на спадкове майно батька.       

Перевіривши обставини справи суд встановив, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.  39). Після  його смерті відкрилася спадщина  на майно, а саме на 44/100 житлового будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцями померлої за законом є позивач та  ОСОБА_5. Рішенням  Андрушівського районного суду  від 05.10.2005 року  ОСОБА_1 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 (а.с. 8). Із копії спадкової справи видно, що позивач  оформила грошові вклади спадкодавця ОСОБА_4 та отримала свідоцтво про право на спадщину  за законом на грошові вклади (а.с.58-66), тому відсутні підстави для визнання її  такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4. Рішенням Андрушівського районного суду від 11.07.2007 року було визнано поважною причину пропуску ОСОБА_7 строку для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 та визнано за ним право власності на 44/100 ід. частини жилого будинку АДРЕСА_1. Відповідачем по даній справі була ОСОБА_1, котра позов в судовому засіданні визнала, однак  в подальшому оскаржила вказане рішення в апеляційній та касаційній інстанції. Вищезазначене рішення не було ні змінено ні скасовано, що підтверджується копіями ухвал апеляційного суду Житомирської області та Верховного суду України  (а.с. 153-156). На підставі  рішення Андрушівського районного суду від 11.07.2007 року було зареєстровано  право власності за ОСОБА_7 в Реєстрі права власності на нерухоме майно на 44/100 ід. частини жилого будинку по АДРЕСА_1.  Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер  ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 38). Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв його син – відповідач - ОСОБА_2 та отримав 11.02.2009 року свідоцтво про право на спадщину за законом  на 44/100 ід. частин  житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією спадкової справи (а.с. 46-57).  Оскільки до складу спадщини входять усі  права та обов’язки, що належали спадкодавцеві  на момент  відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті  (ст. 1218  ЦК України), тому  до складу спадщини  після смерті ОСОБА_5  входило 44/100 ід.  частини жилого будинку АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі рішення Андрушівського районного суду від 11.07.2007 року, зареєстрованого в Бердичівському МБТІ.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом  має право прийняти  спадщину або не прийняти її. Таким чином, позивач, будучи  спадкоємцем свого батька за законом першої черги як син, прийняв спадщину після його смерті. Будь-які інші спадкоємці померлого ОСОБА_5 не виявили  бажання  прийняти спадщину після смерті  ОСОБА_5, тому посилання позивача на те, що вказана частина будинку мала  належати дочці померлого ОСОБА_5 є безпідставними, так як  дочка  спадщину після смерті батька у встановлений законом строк не прийняла.   

Згідно зі ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на  спадщину  визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде  встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках  встановлених законом. Судом не встановлено вказаних підстав, так як відповідач – спадкоємець за законом першої черги, який прийняв спадщину  після смерті батька  відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України. Посилання позивача на те, що відповідач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тому не  мав право отримати свідоцтво про право на  спадщину  за законом від 11.02.2009 року на спірну частину будинку є безпідставними. Оскільки законним власником 44/100 ід. частин жилого будинку АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_2,  згідно свідоцтва про право на спадщину за законом  від 11.02.2009 року та підстав для  скасування вказаного свідоцтва судом не встановлено, тому немає підстав для визнання за позивачем права власності на 44/100 ід. частин жилого будинку АДРЕСА_1.   Щодо визнання недійсним витягу  із Реєстру права власності на нерухоме майно від 16.12.2008 року, то відповідно до вимог  п. 7.8 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" термін дії вказаного витягу закінчився, тому підстав для визнання його недійсним  рішенням суду немає.  

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 328, 1218, 1261, 1268, 1301 ЦК України, суд, –

                                                     вирішив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прийняття спадщини, визнання права власності та визнання недійсними витягу з реєстру  на право власності  від 16.12.2008 року та свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Андрушівської державної нотаріальної контори Мамонтовою І.О.  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом  десяти днів, з дня проголошення рішення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення — протягом десяти днів з дня отримання копії  рішення.  

                Суддя:І. А. Чуб