УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20804/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.3 (Ш) Черкасенко Т.Г.
Доповідач - Михайлів Л.В.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, третя особа - Міністерство праці та соціальної політики України, про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради (надалі – УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради) про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку у відповідача й отримує від нього щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Уточнивши позовні вимоги, просила суд поновити пропущений строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано неправомірними дії УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради стосовно відмови у перерахунку і виплати сум щорічної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі нижче встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Зобов’язано УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку з урахуванням сум, що отримані у відповідності з вимогами та в розмірах, встановленими ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради ставить питання про скасування постанови суду та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік й в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», при цьому кошти на виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року в нього відсутні й оскільки законодавчо це питання не врегульовано, то він не є належним відповідачем по справі. Крім того, судом не враховано, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2. у зв’язку з народженням сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради та отримує щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як незастрахована особа.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі, ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який набрав чинності 01.01.2007 року, було призупинено дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .
Абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В період з квітня 2007 року по 08 липня 2007 року включно відповідач проводив позивачу виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням порядку і розміру, встановленими вищезазначеними нормами, й спір між сторонами в цій частині відсутній.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнано неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року застосуванню до врегулювання спірних правовідносин підлягали вимоги ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Однак, УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, продовжуючи застосовувати приписи абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», нараховувало та виплачувало позивачу ОСОБА_2., допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня по грудень 2007 року у наступних розмірах, а саме: за липень 2007р. – в сумі 124,87 грн., з серпня по жовтень 2007р. – в сумі по 132,64 грн. щомісячно, за листопад 2007р. – в сумі 140,05 грн., за грудень 2007р. – в сумі 144,10 грн., що підтверджується довідкою № 778 від 23.03.2009 року, виданою УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (а.с. 4).
Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно визначив, що саме з 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, по 31.12.2007 року - до кінця поточного року, дії відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», слід визнати протиправними.
Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми виплати такої допомоги не є предметом розгляду цього спору.
Спростовуються й доводи апеляційної скарги УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради відносно того, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки допомога по догляду за дитиною особі, яка має право на її виплату призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання такої особи. Отже УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради є належним відповідачем у справі.
Разом з тим, колегія суддів зважує на доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України в діючій на той час редакції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом 08.07.2009 року (а.с. 1), з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що позивач заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, посилаючись на поважність причин його пропуску – про порушення свого права вона дізналася з засобів масової інформації (а.с. 17-18). Однак, заявлене клопотання судом першої інстанції при розгляді справи вирішено не було.
Враховуючи приписи ст. 100 КАС України та визнаючи зазначену обставину поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія суддів поновлює позивачу цей строк, у зв’язку з чим доповнює резолютивну частину ухваленої судом першої інстанції постанови висновком по суті розглянутої вимоги.
В іншій частині постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2009 року змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту: «Пропущений строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 – поновити».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: