Справа № 1 –16 / 11

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          30 травня 2011 року, Житомирський районний суд, Житомирської області в складі:

головуючого судді –Мокрецького В.І.,

з участю секретаря судового засідання –Фурман О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Глибочиця, Житомирського району, мешканця АДРЕСА_1 і області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

          29 листопада 2009 року, близько 15 год. 30 хв. знаходячись в АДРЕСА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин під час сварки підсудний ОСОБА_1 кулаками наніс удари потерпілій ОСОБА_3 по голові, по руках та тримаючи руками за кінцівки штовхав останню, чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді синця на волосистій частині голови, струсу головного мозку, синців на спині та обох руках, а також легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я у вигляді крововиливів на верхніх кінцівках і в підлопатковій області зліва.

          В судовому засіданні підсудний себе винним у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та пояснив, що 29.11.2009 року в АДРЕСА_2, він під час сварки не бив останню, а тримав її за руки та штовхав.

          Не дивлячись на те, що підсудний не визнав себе винним у заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень з короткочасним та без короткочасного розладу здоров’я, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні інкримінуємого йому злочину повністю доведена нижчевикладеними доказами, які були розглянуті в судовому засіданні.

          Зокрема, показами потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила, що 29.11.2009 року в квартирі АДРЕСА_2 підсудний під час сварки з нею наніс їй удари руками по голові, шиї та ногами по спині.

          Покази потерпілої в суді підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які особисто 29 листопада 2009 року чули  крики з квартири, де відбулася сварка між підсудним та потерпілою.

          Окрім цього, вина підсудного у вчиненні даного злочину підтверджується висновком судово-медичної експертизи №1 від 26.04.2011 року, з якого вбачається, що у потерпілої були виявлені вищеописані тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним та без короткочасного розладу здоров’я, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів в термін та за обставин, що вказані потерпілою (а.с. 71-75).

          Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про те, що підсудний не наносив потерпілій удари, та не вірить поясненням цих свідків, оскільки свідок ОСОБА_5 є батьком, а свідок ОСОБА_6 дружиною підсудного, а тому вони зацікавлені у вирішенні даної справи на користь підсудного.

          Таким чином, суд вважає, що підсудний не визнає своєї вини у вчиненні побоїв потерпілій, з метою уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.

          Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю, а тому кваліфікує його дії, які виразились в заподіянні потерпілій ОСОБА_3 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило останній короткочасний розлад здоров'я за ч. 2 ст. 125 КК України.

          Призначаючи покарання, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, обставини справи, що обтяжують та пом’якшують покарання.

          В свою чергу, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

          Окрім цього, при визначенні покарання суд звертає увагу на те, що підсудний є рідним братом потерпілої, а також на те, що представник потерпілої не наполягає на суворості покарання та просить піддати підсудного штрафу.

          На підставі викладеного, з врахуванням особи підсудного та думки представника потерпілої, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді штрафу.

          Позовні вимоги потерпілої підлягають до часткового задоволення.

          Судом було встановлено, що винними діями підсудного потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження, які спричинили їй моральні страждання у вигляді фізичного болю, негативного душевного ставлення до вказаних подій, витрачання зусиль і часу на відновлення пошкодженого здоров’я та захисту своїх прав в суді, які суд, виходячи з принципу розумності і справедливості, оцінює в грошовому еквіваленті, що дорівнює 1000 грн.

          Суд відмовляє потерпілій в задоволенні позову в частині стягнення з підсудного 600 грн. на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної їй спричиненням тілесних ушкоджень, а саме на придбання потерпілою ліків для одужання, оскільки наданні нею фіскальні чеки про купівлю ліків (а.с. 49) датовані червнем-жовтнем 2010 року, а тілесні ушкодження потерпілій заподіяні 29.11.2009 року тому суд до уваги їх не приймає. Причинного зв’язку між купівлею цих ліків та отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла в суді не довела. Отже позов в частині стягнення вартості ліків з підсудного задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за вказаний злочин у вигляді штрафу у розмірі 900 (дев’ятсот) грн.

          Стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 1000 ( одну тисячу) грн.

          В решті позову ОСОБА_3 відмовити.

          На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Суддя: