Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-5612/11 Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В.С.
Доповідач - Козлов С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Козлова С.П.,
суддів: Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,
при секретарі: Пантелеєвій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Новий»на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Новий»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2004 року позивач звернувся до суду з таким позовом, посилаючись на те, що на підставі наказу № 94-К від 10.09.2002 року, договору про повну матеріальну відповідальність відповідач працював у АКБ «Новий»на посаді касира пункту обміну валюти та 28.05.2004 року проведеною ревізією підзвітних відповідачеві товаро-матеріальних цінностей у пункті обміну валюти, розташованому у приміщенні магазину «АБВ»по пр.Карла Маркса, 58 в м. Дніпропетровську, виявлено нестачу у сумі 45000 грн. та 10000 доларів США; у кіоску 2.19, розташованому на території Нагорного ринку по вул.Чернишевського в м. Дніпропетровську, нестача складала 12956,64 грн., 836 доларів США та 9910 російських рублів, а по пункту обміну, розташованому при вході у Верхньо-Красний ринок по вул.Чкалова,21 в м. Дніпропетровську, нестача становила 1575230,56 грн. та 75700 доларів США, із загальної суми якої відповідач частково погасив виданий під звіт аванс по кіоску 2.19 у розмірі 6030 грн. та по пункту обміну валют, розташованому при вході у Верхньо-Красний ринок, у розмірі 1200 грн., а решту коштів у розмірі 1631218,05 грн., 85522 доларів США та 50 євро не повернув, чим завдав банку шкоду у сумі 2085781,23 грн..
З таких підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банку зазначену суму загальної нестачі та судові витрати по справі.
Справа розглядалася судом неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі посилаючись на неналежну оцінку судом доказів по справі, неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права Акціонерний комерційний банк «Новий»просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення його позову.
Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.
Згідно зі ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.134 КЗпП України, працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини, підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником та підприємством відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна, інших цінностей, переданих йому для зберігання.
Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями або бездіяльністю працівника. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.І ст.135-3 КЗпП України, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей.
За ст.137 КЗпП України при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної, суд враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоди було заподіяно.
Як правильно встановлено судом, за наказом № 94-К від 10.09.2002 року та за договором про повну матеріальну відповідальність відповідач працював на посаді касира пункту обміну валют у позивача, а на підставі наказу № 69-К від 15.06.2004 року був звільнений з роботи за п.2 ст.41 КЗпП України у зв'язку із втратою довіри.
Згідно з наказами позивача від 01.03.2004 року відповідач виконував обов'язки касира у пунктах обміну валюти, розташованих у приміщенні магазину «АБВ»по пр.Карла Маркса, 58, при вході у Верхньо-Красний ринок по вул.Чкалова,21, у кіоску 2.19, розташованому на території Нагорного ринку по вул.Чернишевського в м.Дніпропетровську, та, крім нього, за кожним із обмінних пунктів було закріплено ще по два касири, зазначено перелік операцій, які можуть здійснюватися в пункті обміну валюти, визначено перелік осіб, яким дозволялося входити до приміщення пункту обміну валюти.
Проведеною 28.05.2004 року ревізією товаро-матеріальних цінностей у пункті обміну, розташованому в приміщенні магазину «АБВ»по пр.Карла Маркса, 58, виявлено нестачу грошових коштів у сумі 50260,85 грн., 8986 доларів США та 50 євро; у кіоску 2.19, розташованому на території Нагорного ринку по вул.Чернишевського, встановлено нестачу 12954,64 грн., 836 доларів США та 9910 російських рублів; по пункту обміну валюти, розташованому при вході у Верхньо-Красний ринок по вул.Чкалова, 21, нестача становила 1575230,56 грн. та 75700 доларів США. При цьому за змістом складених актів від 28.05.2004 року ревізією виявлено факти нестачі грошових сум, виданих у підзвіт пунктам обміну валюти, а не конкретно відповідачу, як зазначено в позові з посиланням на відповідні видаткові касові ордери.
Відповідно до ст.68 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Результати роботи кожного банку відображаються у фінансових звітах.
Згідно зі ст.2 цього Закону банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
На час виявлених нестач у зазначених пунктах обміну валюти у відповідності до п.п.7-9 Інструкцією про касові операції в банках, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 14.08.2003 за № 337, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 р. за № 768/8089, видача готівки під звіт працівникам банків для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, повинна була проводитися безпосередньо з їх кас. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії банку звіт про витрачання одержаних під звіт авансових сум не пізніше наступного робочого дня після видачі готівки під звіт. Під час здійснення касових операцій банки мали забезпечувати: своєчасне повне оприбуткування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до кас банку; документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операційній касі; своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку; належний внутрішній контроль за касовими операціями; тощо.
Проте, як було встановлено в судовому засіданні, у зазначених пунктах обміну валюти позивачем касові операції за період з 01.01.04 р. по 01.07.2004 р. здійснювалися без додержання встановленого законом порядку, що унеможливлює зробити безспірний висновок про наявність вини відповідача у виявленій проведеною 28.05.2004 року ревізією нестачі грошових коштів, а лише є припущенням позивача, на чому не може ґрунтуватися рішення суду.
Для з'ясування питання чи виконані підписи відповідачем або іншою особою на наданих позивачем видаткових і прибуткових ордерах, ухвалою суду по справі призначалася судова почеркознавча експертиза, за висновком якої від 03.04.2008 року у зв'язку із тим, що підписи на копіях видаткових касових ордерах за квітень 2004 року мають просту, побудову без літерної транскрипції, у них не відображається будь-якої сукупності загальних та приватних ознак, що дозволяли б ідентифікувати виконавця, відповісти на питання чи виконані ці підписи відповідачем або іншою особою, а також навмисно зміненим почерком, або лівою рукою є неможливим (т.2 а.с.201-206).
За даними фактами утворення нестач в пунктах обміну валюти позивача будь-які рішення правоохоронними органами у відношенні відповідача не приймалися.
Таким чином, дійшовши висновку про відсутність достатніх доказів в підтвердження вини відповідача в здійснені зазначених в позові нестач грошових коштів суд обґрунтовано на підставі ст.ст.130,134 КЗпП України відмовив в задоволенні заявленого позову.
Доводи Акціонерного комерційного банку «Новий»у скарзі про неналежну оцінку судом доказів по справі та неповне з’ясування обставин справи не ґрунтуються досліджених в судовому засіданні матеріалах справи і фактично зводяться до переоцінки тих доказів, яким суд дав правильну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Новий»відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: