ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 р. Справа № 4261/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.
суддів Улицького В.З.
Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 2-а-4583/10/0770 за позовом контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області до начальника відділу Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Закарпатській області Луцюка П.С. про зобов’язання виконати вимогу № 07-08-4-17/5990 від 28.12.2009 року в частині стягнення коштів до державного бюджету в сумі 16,67 тис. грн.,
В С Т А Н О В И Л А :
13 грудня 2010 року контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до начальника ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Луцюка П.С. про зобов’язання виконати вимогу № 07-08-4-17/5990 від 28.12.2009 року в частині стягнення коштів до державного бюджету в сумі 16,67 тис. грн.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року адміністративний позов залишено без розгляду. Суддя виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк, передбачений ст. 99 КАС України, звернення до адміністративного суду без поважної причини і підстав для поновлення цього строку немає, що є підставою для залишення адміністративної позовної заяви без розгляду.
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення норм процесуального права, невідповідності висновків судді обставинам справи, просить дане рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що вимога № 07-08-4-17/5990 від 28.12.2009 року є законною, а тому є обов’язковою для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються. Крім того, строк звернення до суду стосується звернення об’єкту контролю (ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області), а не контрольно-ревізійного управління.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 цієї статті (в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як слідує із матеріалів справи, за результатами планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Закарпатській області за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2009 р. керівником контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області було пред’явлено вимогу щодо усунення виявлених порушень законодавства, зареєстровану за № 07-08-4-17/5990 від 28 грудня 2009 року «Про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією». Вимога була направлена начальнику ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області і полягала в зобов’язанні забезпечити відшкодування збитків, завданих установі, на загальну суму 95,4 тис. грн.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, суддя суду першої інстанції виходив з того, вимога № 07-08-4-17/5990 була зареєстрована 28 грудня 2009 року і направлена начальнику ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області для виконання, а до суду контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області із зазначеним позовом звернулося лише 13 грудня 2010 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, при тому, що позивачем не подано заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Між тим, вказаний висновок суду першої інстанції слід вважати хибним і неправильним, виходячи з наступного.
На думку колегії суддів суддею суду першої інстанції передчасно прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду, встановлених ст. 99 КАС України, оскільки слід було з’ясувати – коли позивачу стало відомо про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що з матеріалів справи не вбачається.
Зокрема при постановленні даної ухвали суддею не були з’ясовані дата направлення вимоги № 07-08-4-17/5990 відповідачу, дата отримання ним даної вимоги, чи надавався відповідачу строк для виконання цієї вимоги, коли відповідачем була надана відповідь на адресу контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області щодо виконання чи неможливості виконання зазначеної вимоги, причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та наявність у позивача клопотань про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Також ним не було враховано, що відповідно до ч. 2 статті 99 КАС України (в редакції Закону № 2747-ІV від 06.07.2005 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи було встановлено річний строк, який на час звернення контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області до суду із зазначеним адміністративним позовом не закінчився. Так само не закінчився і шестимісячний строк для звернення до суду відповідно до ч. 2 цієї статті (в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 року), починаючи із дати набрання чинності Законом № 2453-VI від 07.07.2010 року.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199 та п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати її і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що ухвала судді суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення адміністративного позову без розгляду, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалу судді суду першої інстанції слід скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 165, 195, 196, 199 п. 3 ч. 1, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області задовольнити.
Ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 2-а-4583/10/0770 за позовом контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області до начальника відділу Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Закарпатській області Луцюка П.С. про зобов’язання виконати вимогу № 07-08-4-17/5990 від 28.12.2009 року в частині стягнення коштів до державного бюджету в сумі 16,67 тис. грн., – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : Коваль Р.Й.
Судді: Улицький В.З.
Нос С.П.