ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 р. Справа № 3789/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.
суддів Улицького В.З.
Носа С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року про закриття провадження у справі № 2-а-9705/08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільській області про визнання протиправними дій податкового органу щодо невизнання податкової звітності та зобов’язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» звернулося до суду із зазначеним адміністративним позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільській області, в якому просить визнати протиправними дії Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції щодо невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан», зобов’язати Кременецьку міжрайонну державну податкову інспекцію визнати податкову звітність ТОВ «Біо-Лан» з податку на додану вартість за серпень і вересень 2008 року та здійснити комп’ютерну обробку даної податкової звітності.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року провадження у справі закрито, у зв’язку з набрання законної сили постановами суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просить скасувати прийняте рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і те, що ухвала прийнята з порушення норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що предметом спору є не повідомлення-рішення Кременецької МДПІ № 0003101500/0 від 30.10.2008 року та № 00033111500/0 від 25.11.2008 року, які оскаржувались в іншому позовному провадженні і щодо яких набрали законної сили постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, а листи Кременецької МДПІ № 8319/15 від 25 вересня 2008 року та № 9219/15 від 23 жовтня 2008 року, якими в односторонньому порядку та всупереч діючому в Україні податковому законодавству Кременецькою МДПІ не було визнано подану позивачем податкову звітність по податковій декларації з ПДВ за серпень та вересень 2008 року. Тернопільський окружний адміністративний суд помилково послався на відповідні постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, якими були скасовані повідомлення-рішення в частині накладення та ТОВ «Біо-Лан» штрафних санкцій, в той час як у адміністративному позові, по якому прийнято ухвалу про закриття провадження, йдеться про визнання протиправними і неправомірними дій Кременецької МДПІ, що не піднімалося на судових розглядах в цих справах.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з зазначених в ній підстав. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Кременецької МДПІ були подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2008 року, які податковим органом не були визнані податковою звітністю відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки товариству з обмеженою відповідальністю необхідно було розподілити податкові зобов’язання та податковий кредит між загальною та спеціальною деклараціями і подати з податку на додану вартість за серпень та вересень 2008 року загальну та спеціальну декларації.
Про зазначене Кременька МДПІ повідомила товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» своїми листами за № 8319/15 від 25 вересня 2008 року та за № 9219/15 від 23 жовтня 2008 року.
Вважаючи, що Кременецька МДПІ діяла всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 4.1.5 Наказу ДПА України від 15.04.2008 року № 250 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» звернулося до суду із зазначеним позовом до Кременецької МДПІ про визнання протиправними дій податкового органу щодо невизнання податкової звітності та зобов’язання до вчинення дій.
Закриваючи провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що є такі, що набрали законної сили, рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами, а саме – постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року у справі № 2-а-10017/08 за позовом ТОВ «Біо-Лан» до Кременецької МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення за № 0003101500/0 від 30.10.2008 року та постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 березня 2009 року у справі № 2-а-11707/08 за позовом ТОВ «Біо-Лан» до Кременецької МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення за № 00033111500/0 від 25.11.2008 року, якими в задоволенні позовів було відмовлено, а також постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року у справі № 5131/09/9104 та від 28 вересня 2010 року у справі № 12868/09/9104, якими вищезазначені постанови суду першої інстанції були скасовані та були прийняті нові постанови про часткове задоволення позовів. На даний час зазначені рішення судів оскаржені товариством з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» в касаційному порядку.
Як слідує із пунктів 3 резолютивних частин позовних заяв у даних справах, товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» серед інших позовних вимог заявляло вимоги, якими просило зобов’язати Кременецьку МДПІ визнати податкову звітність з податку на додану вартість за серпень і вересень 2008 року та здійснити комп’ютерну обробку зазначеної податкової звітності. Вищезазначеними постановами Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року та від 4 березня 2009 року в задоволенні позовів було відмовлено, а постановами Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року у справі № 5131/09/9104 та від 28 вересня 2010 року у справі № 12868/09/9104 в цій частині постанови суду першої інстанції були залишені без змін.
Покликання апелянта на те, що предметом спору у справі № 2-а-9705/08 є листи Кременецької МДПІ № 8319/15 від 25 вересня 2008 року та № 9219/15 від 23 жовтня 2008 року, якими в односторонньому порядку та всупереч діючому законодавству Кременецькою МДПІ не було визнано подану позивачем податкову звітність по податковій декларації з ПДВ за серпень та вересень 2008 року, не заслуговують на увагу, оскільки листи не є рішеннями суб’єктів владних повноважень у розумінні положень КАС України, так як вони не вирішують питання про права та обов’язки особи, тому не є предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства. Всі інші вимоги позовної заяви вже були предметом судового розгляду у вищезазначених справах і щодо них були прийняті рішення, які набрали законної сили.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу – без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.157 ч.1п.4, 160 ч.3, 195, 196, 199 ч.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року про закриття провадження у справі № 2а-9705/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : Коваль Р.Й.
Судді: Улицький В.З.
Нос С.П.
Повний текст виготовлено 11.03.2011 року.