У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Філатова В.М.,

суддів Таран Т.С. та Ковтюк Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві 27 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком засуджено

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу                  7 листопада 2005 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 5 місяців, звільненого 27 червня 2008 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 26 днів,

за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він, як особа, щодо якої постановою Літинського районного суду Вінницької області від 27 червня 2008 року встановлено адміністративний нагляд терміном на 1рік та, крім інших обмежень, було заборонено виїзд за межі місця проживання, порушив ці правила та          30 грудня 2008 року без дозволу посадових осіб Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце проживання.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на однобічність, неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, вказаних у вироку, фактичним обставинам справи, істотні порушеннями кримінально-процесуального закону. Вказує на порушення його права у зв'язку з несвоєчасним врученням йому копії обвинувального висновку та те, що в матеріалах справи міститься характеристика щодо іншої особи. Крім того, зазначає, що судом не взято до уваги довідку від 30 грудня 2008 року про його стан здоров’я,  через що він не міг своєчасно прибути до місця свого проживання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі засудженого, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена зібраними в ході досудового слідства доказами і повністю визнана ним у судовому засіданні, а тому суд першої інстанції обґрунтовано постановив слухати дану кримінальну справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому було з’ясовано, чи правильно розуміє ОСОБА_4 зміст фактичних обставин справи, а також роз’яснено йому, що він буде позбавлений можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в суді вищої інстанції, з чим  він погодився. (а.с. 64)

За таких обставин засуджений  позбавлений можливості оспорювати фактичні обставини справи в суді касаційної інстанції.

Дії ОСОБА_4 за ст. 395 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи засудженого про несвоєчасне вручення йому обвинувального висновку  спростовуються матеріалами кримінальної справи, а саме заявою останнього про те, що він просить розглядати справу судом у той же день (а.с. 61) та  його клопотанням в судовому засіданні про це (а.с. 64).

Також не заслуговують на увагу посилання засудженого на те, що в матеріалах справи на аркуші 16 є характеристика щодо іншої особи, оскільки такі доводи безпідставні,  на вказаному аркуші міститься заява засудженого, а  також  у справі є його характеристика за місцем проживання.

Досудове слідство та судовий розгляд справи проведено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Отже, істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 на вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2009 року відмовити.

С У Д Д І :

Філатов В.М.             Таран Т.С.                 Ковтюк Є.І.