ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2011 р. Справа № 2a-1275/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Цюпа У.Л.
за участю сторін та представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Жукова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Івано-Франківську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про зобов’язання вчинення дій, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про зобов’язання вчинення дій.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що позивач являється суб’єктом підприємницької діяльності, перебуває на спрощеній системі податкового обліку та звітності. Позивачем було помилково переплачено страхові внески в загальні сумі 4 658 грн. 62 коп., тобто 12% єдиного податку за найманих працівників, що підтверджується актом № 8 звірки розрахунків за нараховані та сплачені страхові внески станом на 01.01.2011 року.
На неодноразові звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про повернення коштів або зарахування в рахунок майбутніх оплат, жодної відповіді не отримав.
Просить позов задовольнити, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі зарахувати до майбутніх щомісячних платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування помилково сплачені кошти в сумі 4 658,62 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що позивачу на його звернення від 03.03.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі надано відповідь № 1199/к-10 від 17.03.2011 року, якою роз’яснено порядок повернення помилково сплачених коштів.
Просить в позові відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 являється фізичною особою – підприємцем та згідно свідоцтва про сплату єдиного податку, серія НОМЕР_2 від 20.12.2010 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування, вид діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; діяльність кафе (а.с. 6-7).
Станом на 01.01.2011 року позивачем допущено переплату по страховому збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 4 658,62 грн. Даний факт підтверджується актом звірки № 8 між сторонами (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався з заявами від 24.01.2011 року, 25.01.2011 року та 27.01.2011 року до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про повернення помилково сплачених коштів в сумі 4 658 грн. 62 коп. на рахунок управління Пенсійного фонду чи зарахування до майбутніх платежів по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с.33-35).
Згідно даних, проведеної Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі та управлінням Пенсійного фонду в Надвірнянському районі інвентаризації, на підставі спільних листів ПФ України та ДПА України від 14.02.2011 року № 2634/03-20 та № 3986/7/19-0117/165, сума частини єдиного податку, що надійшла на рахунок управління Пенсійного фонду в Надвірнянському районі від ОСОБА_3 становить всього 924 грн.
На звернення позивача від 03.03.2011 року відповідачем надано відповідь № 1199/к-10 від 17.03.2011 року, якою повідомлено про можливість зарахування суми в розмірі 924 грн. в рахунок платежу єдиного соціального внеску за наявності відповідної заяви позивача із зазначенням необхідних реквізитів та наданням доказів про їх сплату (а.с.24).
Позивач з даною заявою на адресу відповідача не звертався.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011 року набрали чинності Податковий кодекс України та Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими визначено, що нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок або фіксований податок, у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а зокрема:
- пункт перший підрозділу 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України зазначає: встановити, що з 01.01.2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва Указ Президента України від 03.07.1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий – двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей: нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) або фіксований податок відповідно до абзаців шостого – двадцять восьмого пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», у порядку, визначеному Законом України;
- єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 03.07.1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України» (Відомості Верховної Ради України, 1998 року, N 30-31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється;
- повернення сум єдиного податку та фіксованого податку, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у встановленому порядку з урахуванням цього підрозділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507» передбачено, що суб’єкт малого підприємництва сплачує 43% нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету, а 57% нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Порядок повернення сум єдиного податку, які були помилково та/або надміру сплачені станом на 01.01.2011 року встановлюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226 із змінами та доповненнями від 14.12.2010 року та здійснюється шляхом повернення з розподільчих рахунків відкритих у органах Державного казначейства України за відповідними кодами, а порядок повернення помилково сплачених коштів чи зарахування їх в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлюється Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 27.09.2010 року.
Відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226, із змінами та доповненнями від 14.12.2010 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 року N 119, зі змінами, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, вказані у поданні або заяві платника. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету – у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.
Відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 27.09.2010 року повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску. У заяві обов’язково зазначаються: найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер (за наявності), причини повернення коштів, суми платежу, що підлягають поверненню. До заяви платник обов'язково додає оригінал або копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує помилкову сплату коштів на рахунок органу Пенсійного фонду. Орган Пенсійного фонду, одержавши від платника заяву, передбачену пунктом 5 цього Порядку, у строк не більше трьох робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних. У разі необхідності орган Пенсійного фонду може вимагати від платника та його посадових осіб надання додаткових документів, інформації та пояснень. Орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви на підставі даних карток особових рахунків платників готує висновок за формою, наведеною у додатку 1, про повернення помилково сплачених коштів або про відмову в задоволенні заяви, про що платник повідомляється письмово, за підписом посадової особи органу Пенсійного фонду. У разі відмови в поверненні коштів у повідомленні, що надається (надсилається) платнику, зазначаються її причини. На підставі висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку, у термін не пізніше ніж два робочих дні після його підписання орган Пенсійного фонду здійснює повернення помилково сплачених коштів з рахунку, на який їх було сплачено, шляхом оформлення розрахункових документів та направлення їх відповідним органам Державного казначейства України. Органи Державного казначейства України на підставі розрахункових документів органів Пенсійного фонду перераховують кошти за належністю за рахунок поточних надходжень за день на відповідних рахунках органів Пенсійного фонду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано наведених вище норм щодо повернення спірних коштів.
Виходячи з наведеного позов не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про зобов’язання вчинення дій відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 18.05.2011 року.
Суддя: Мигалюк Ю.В.