КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2130/10                                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Бабіш А.А.

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2011 р.                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:          - Степанюка А.Г.,

суддів:                              - Кузьменко В.В., Шурко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач 03.11.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов’язання Відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007  року, з 22.05.2008 року та в подальшому.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2010 року позов задоволено частково: визнано відмову Відповідача протиправною та зобов’язано УПФ України у м. Василькові Київської області здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 03.11.2010 року з урахуванням проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –зміні з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивачу державна соціальна допомога як дитині війни має розраховуватися з 01.09.2007 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів встановлено, що Позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі –Закон) він є дитиною війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно ст.6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року –734,00 грн.

Відповідачем не здійснено нарахування доплати до пенсії Позивача в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону, у зв’язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, яка встановлює фіксовані розміри таких виплат.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Проте, задовольняючи позовні вимоги з 01.09.2007 року, судом першої інстанції не враховано наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання допомоги за вищезазначений період у відповідному розмірі Позивач мав дізнатися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся з позовом 17.11.2010 року та подав заяву про поновлення строків звернення до адміністративного суду. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не були постановлено ухвалу про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Отже, судова колегія дійшла висновку про пропущення Позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, що є підставою для зміни початкової дати нарахування та виплати Позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, а саме з 01.09.2007 року на 03.05.2010 року. А тому позовна заява в частині вимог щодо зобов’язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.09.2007 року по 02.05.2010 року включно, підлягає залишенню без розгляду відповідно до правил ст.ст. 99, 100 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте при ухваленні рішення не врахував приписи норм процесуального права.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 203 КАС України визначають, що за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу, постановляє увалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст.ст. 99-100, 160, 183-2, 195, 197, 198, 203, 205, 207, КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області -  задовольнити частково.

Позовну заяву в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 01.09.2007 року по 02.05.2010 року включно -  залишити без розгляду.

В решті постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч.10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий  суддя                                                                          А.Г. Степанюк

Судді                                                                                  В.В. Кузьменко

                                                                                          О.І. Шурко