УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
м. Київ, вул. Солом’янська, 2-А
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Мацелюх П.С., за участі потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4, розглянувши апеляцію ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 13 січня 2011 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, –
ВСТАНОВИВ:
13 січня 2011 року постановою судді Дарницького районного суду м. Києва провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що причиною зіткнення транспортних засобів став виїзд автомобіля “Ягуар” під керуванням ОСОБА_2 на смугу зустрічного руху, а водій ОСОБА_4 при виникненні даної небезпеки для руху відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України вжив заходів для зменшення швидкості і зупинив свій автомобіль. За таких обставин суд не вбачав у діях ОСОБА_4 ознак порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху та вважав, що його дії не перебували у причинно-наслідковому зв’язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 вважає постанову незаконною та необґрунтованою, а розгляд судом фактичних обставин справи – спрощеним та однобічним. На обґрунтування наведеного зазначає, що в основу оскаржуваного рішення судом покладено лише пояснення ОСОБА_4, проте залишено поза увагою дані протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП та пояснень ОСОБА_2,
______________________________
Справа №33/2690/254/2011 Головуючий в суді 1-ї інстанції – Трусова Т.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП Апеляційна інстанція – Мацелюх П.С.
при цьому потерпілій ОСОБА_2 було безпідставно відмовлено у призначенні транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи. Також апелянт посилається на висновок експертного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження, проведеного за її ініціативою. Згідно з даними цього висновку аварійна дорожня ситуація була створена діями водія ОСОБА_4, а версія ОСОБА_4 щодо надання дороги автомобілю “Ягуар”, перебування керованого ним автомобіля “Міцубіші” на момент зіткнення в нерухомому стані, значної швидкості автомобіля “Ягуар” та виїзду останнього на зустрічну смугу руху визнана технічно необґрунтованою.
З наведених підстав просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію ОСОБА_2, особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4, дослідивши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 22 листопада 2010 року о 12.20 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, всупереч вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України, не дав дорогу автомобілю “Ягуар”, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених у протоколі обставин підтверджується даними самого протоколу про адміністративне правопорушення № 398130 від 22 листопада 2010 року, протоколу огляду місця ДТП, схеми ДТП та пояснень ОСОБА_2
Зазначені дані повністю узгоджуються з результатами експертного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження, викладеними в наданому апелянтом висновку № 2001-2 від 20 січня 2011 року Науково-дослідного бюро судових експертиз “Сантадор”. Згідно з зазначеним висновком місце зіткнення автомобілів “Міцубіші”та “Ягуар” розташоване в створі руху автомобіля “Ягуар”, який виїжджав на перехрестя складної конфігурації по головній дорозі. Твердження щодо виїзду автомобіля “Ягуар” на зустрічну смугу руху визнано безпідставними. При цьому з мотивувальної частини висновку вбачається відсутність можливості прямолінійного руху на даному перехресті по ходу слідування автомобіля “Ягуар”, що визначено наявністю забудов біля перехрестя. Загальна зміна напрямку руху автомобілів, що проїжджають дане перехрестя, відбувається із загальним поперечним зміщенням потоку головної дороги справа ліворуч. Отже, зміна напрямку руху автомобіля “Ягуар” в поперечному напрямку визначена організацією дорожнього руху та навколишніми забудовами і не є самовільною дією водія автомобіля “Ягуар” ОСОБА_2 (а. с. 26, 27, 32).
Крім цього, згідно з висновком даного експертного дослідження обидва автомобіля рухалися з мінімальними швидкостями по своїм напрямкам руху. Версія водія ОСОБА_4 щодо надання дороги автомобілю “Ягуар”, перебування керованого ним автомобіля “Міцубіші” в нерухомому стані на момент первинного контакту з автомобілем “Ягуар”, значної швидкості автомобіля “Ягуар” та виїзду останнього на зустрічну смугу руху визнана технічно неспроможною, а версію водія автомобіля “Ягуар” ОСОБА_2 – технічно обґрунтованою. На підставі викладеного експерт дійшов висновку, що аварійна дорожня ситуація була створена діями водія ОСОБА_4, які суперечили вимогам принаймні п.п. 1.5, 16.11 та дорожнього знаку “Дати дорогу” ПДР.
Отже, висновок суду про те, що потерпіла ОСОБА_2 виїхала на зустрічну смугу руху, що і стало причиною ДТП, а ОСОБА_4 при цьому діяв відповідно до вимог п. 12.3 ПДР, апеляційний суд вважає таким, що не ґрунтується на доказах, наявних в матеріалам справи, та не відповідає її фактичним обставинам.
Натомість, сукупністю вищезазначених доказів повністю підтверджено винуватість ОСОБА_4 в порушенні п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи викладене, постанова суду є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню з винесенням нової постанови, якою ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При накладенні на ОСОБА_4 адміністративного стягнення апеляційний суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_4, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, одружений, працює церковнослужителем Центральної синагоги, його майновий стан. Обставин, які б пом’якшували та обтяжували відповідальність, у справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 13 січня 2011 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п’ять) грн.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва П.С.Мацелюх