Справа №  1-479/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

"25" травня 2011 р.  

          Подільський районний суд  міста Києва

в складі головуючого судді                                        ПАВЛЕНКО О.О.,

при секретарі                                                            БОЖОК Ю.Р.,

за участю прокурора                                                  ПЕРЕСУНЬКО С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької обл., громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12.09.2010 приблизно о 20 годині 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 в ході сварки з матір’ю дружини, яка виникла на грунті неприязних стосунків умисно штовхнув рукою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка не втримавшись на ногах впала на підлогу. В результаті падіння остання отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми правого передпліччя: перелом дистального епіметафізу правої променевої кістки, перелом шиловидного відростка правої ліктьової кістки, яке згідно висновку експерта № 195/е від 09.02.2011 відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 128 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив покази, які давав на досудовому слідстві, визнав усі фактичні обставини вчинення злочину, запевнив, що відшкодував завдану шкоду та у вчиненому щиро кається.

ОСОБА_1 пояснив, що 12.09.2010 після розпиття спиртних напоїв на протязі дня він у вечорі повернувся додому приблизно о 20.20 годині. Коли він повернувся додому то у квартирі знаходилась його теща ОСОБА_2, яка побачивши його в стані алкогольного сп’яніння почала сварити та виховувати, на предмет того щоб він не вживав спиртні напої. Під час сварки він почав тещу виштовхувати з квартири під час чого остання впала на підлогу та почала кричати. У квартирі було галасно, діти почувши крик тещі також почали кричати, а дружина ОСОБА_3 намагалась його заспокоїти, оскільки він був дуже розлючений. Невдовзі конфлікт зтих і він пішов в іншу кімнату, де знаходився аж поки не приїхали працівники міліції, яким надавав пояснення з приводу конфлікту.

Підсудний ОСОБА_1 попросив слухати справу по спрощеному порядку, відмовився від дослідження доказів, від допиту потерпілого, свідків та письмових доказів, які наявні в справі, пояснив, що правильно розуміє зміст вказаного клопотання, про що надав письмову заяву від 25.05.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову  у апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість підсудного ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в ході судового засідання і дії підсудного ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ст. 128 КК України, так як своїми умисними діями, що виразились в спричиненні ОСОБА_2 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 128 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який, окрім скоєного, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_1, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно ст. 67 КК України - не виявлено.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку скоєного, особу винного, наявність пом’якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих,  позитивні характеристики з місця проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, те, що вину свою визнав, поведінку у суді, яка свідчить про щире каяття, тяжких наслідків не настало, має постійне місце проживання та реєстрації, - суд приходить до висновку про необхідність засудження підсудного до покарання у виді громадських робіт.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для  виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 без змін – підписка про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з часу його проголошення через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя                                                                                Павленко  О.  О.