Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2011 р. справа № 2а/0570/4234/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю від 14.01.2011 року);
представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю №03-24/85 від 27.01.2011 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі відокремленого підрозділу Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання незаконними та скасування рішення №469 від 01.12.2010 року та припису №645-469 від 01.12.2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2011 року Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі відокремленого підрозділу Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця» звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання незаконними та скасування припису №645-469 від 01.12.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та рішення №469 від 01.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі розміром 16420,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проводилась перевірка Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця» з питань дотримання суб’єктом господарювання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. За наслідками перевірки складено Акт №846 від 24.11.2010 року, яким встановлені порушення: включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: стягнення плати в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року в сумі 4997,75 грн.; стягнення плати за послуги, які не передбачені діючим законодавством за опломбування засобів обліку споживання води за період з 20 жовтня 2010 року по 04 листопада 2010 року – 311,58 грн.; застосування тарифів на послуги з водопостачання релігійним організаціям за тарифом затвердженим для категорії «Інші споживачі» в розмірі 9,47 грн./м.куб., замість застосування тарифу для категорії «Населення» в розмірі 3,52 грн./м.куб., з водовідведення надавалися за тарифом, затвердженим для категорії «Інші споживачі» в розмірі 5,3грн./м.куб., замість застосування тарифу для категорії «Населення» в розмірі 3,79 грн./ м.куб. з 22 березня 2010 року по 25 серпня 2010 року – 164,12 грн.
01 грудня 2010 року позивачем отримано припис Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області №645-649 від 01.12.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та рішення №469 від 01.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, за яким вирішено вилучити безпідставно отриману суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 5473,45 грн., а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 10946,9грн. Загальна сума економічної санкції складає 16420,35 грн.
Із зазначеними приписом та рішенням позивач не погодився, оскільки відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року №2918-ІІІ послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з юридичною чи фізичною особою і споживачем. Положеннями статті 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року №2918-ІІІ визначено, що за згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови. Згідно з п.2.9 Договору про надання населенню послуг на водопостачання та водовідведення, укладеному між позивачем та споживачами існує домовленість стосовно фіксації факту відсутності води. Посилається також на Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 року №190 відповідно до п.3.18 яких при відсутності засобів обліку у випадках перерв у водопостачанні тривалістю понад 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні, або більше трьох діб на місяць, у разі подання води за добовим графіком, розрахунок за відпущену воду здійснюється за нормами водоспоживання, які перераховуються за фактичний час подачі води. Факт відсутності питної води встановлюється споживачами та представниками виробника й фіксується відповідним актом. Зазначає, що перевіркою не встановлено жодного факту відсутності питної води.
Рішення Іловайського виконавчого комітету про визнання релігійної організації «Свідки Ієгови», як споживача пільгової категорії на підприємстві відсутнє, що унеможливлює застосування для неї тарифів, як для населення в розмірі 7,31 грн./м.куб. Застосування пільгових тарифів без підтверджувальних документів призведе до збитків позивача.
Згідно з Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 959 витрати із збуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення повинні включати витрати, безпосередньо пов'язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом засобів обліку води, якщо вказані засоби є власністю підприємства. Якщо засоби обліку води не є власністю підприємства, то вказані витрати несе власник цього засобу. Тому позивач надавав платні послуги з опломбування засобів обліку води.
Зважаючи на викладене, вважає припис Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області №645-649 від 01.12.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області №469 від 01.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін незаконними та просить скасувати їх.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги адміністративного позову з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні надала письмове заперечення проти позову та просила відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Донецька залізниця» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку, його відокремлений підрозділ Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління не є юридичною особою, яке надає послуги з водо забезпечення питною та технічною водою, а також водовідведення та очищення стічних вод для населення та підприємств м.Іловайськ та інших населених пунктів, які знаходяться у зоні обслуговування будівельно-монтажного експлуатаційного управління.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» №1819 від 13.12.2000 року, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки, має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.
На Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядовi функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та органiзацiями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін i тарифів у відповідності до ст. 13 Закону України «Про ціни i ціноутворення» від 03.12.1990 року №507-XII та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Kaбінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819. Крім того, у межах своєї компетенції Державна інспекцію з контролю за цінами організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.
Відповідно до пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819, Держцінінспекція має право, зокрема: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов’язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до Закону України «Про ціна та ціноутворення», Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» №1819 від 13.12.2000 року та звернення громадянина ОСОБА_3 на гарячу урядову лінію від 26.10.2010 року проведено перевірку Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця» з питання дотримання суб’єктом господарювання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифiв на житлово-комунальні послуги.
За результатами перевірки складено Акт №846 від 24.11.2010 року, яким встановлені порушення: включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: стягнення плати в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року в сумі 4997,75 грн.; застосування тарифів на послуги з водопостачання релігійній організації «Свідки Ієгови» за тарифом затвердженим для категорії «Інші споживачі» в розмірі 9,47 грн./м.куб., замість застосування тарифу для категорії «Населення» в розмірі 3,52 грн./м.куб., з водовідведення надавалися за тарифом, затвердженим для категорії «Інші споживачі» в розмірі 5,3грн./м.куб., замість застосування тарифу для категорії «Населення» в розмірі 3,79 грн./ м.куб. за період з 22 березня 2010 року по 25 серпня 2010 року – 164,12 грн.; стягнення плати за послуги, які не передбачені діючим законодавством за опломбування засобів обліку споживання води за період з 20 жовтня 2010 року по 04 листопада 2010 року – 311,58 грн.
Результатом зазначеного порушення стало отримання позивачем грошових коштів в сумі 5473,45 грн. в тому числі: 4997,75 грн. – плата за фактично не виконані або виконані не в повному обсязі послуги в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення; 164,12 грн. - плата за послуги водопостачання з релігійних організацій за підвищеним тарифом; 311,58 грн. - плата за послуги за опломбування приладів обліку водопостачання. Фактичне отримання позивачем зазначеної суми грошових коштів в розмірі 5473,45 грн., сторони в судовому засіданні не заперечували.
За наслідками перевірки заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, у відповідності з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року про вилучення безпідставно отриманої суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 5473,45 грн., а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 10946,9 грн. Загальна сума економічної санкції за спірним рішенням склала 16420,35 грн.
Також відповідачем за результатами проведеної перевірки винесено припис №645-469 від 01.12.2010 року, яким позивачу визначено в місячний термін усунути порушення порядку встановлення розмірів плати за надання послуг, шляхом їх приведення у відповідність до вимог п.п.6 п.2 ст.21, п.п.3 п.2 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; п.35 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №959 (зі змінами); Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року (зі змінами); рішення Виконкому Іловайської міської ради №14 від 12.02.2009 року «Про затвердження тарифів на водопостачання та водовідведення».
Предметом даного спору є законність зазначених рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року і припису №645-469 від 01.12.2010 року, винесених відповідачем стосовно питань обґрунтованості стягнення позивачем плати за: фактично не виконані або виконані не в повному обсязі послуги з водопостачання при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року; водопостачання з релігійних організацій за тарифами для «Інших споживачів» замість тарифів для «Населення» за період з 22 березня 2010 року по 25 серпня 2010 року; послуги, які не передбачені діючим законодавством за опломбування засобів обліку споживання води за період з 20 жовтня 2010 року по 04 листопада 2010 року.
Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року в частині вилучення безпідставно отриманої суми виручки в розмірі 4997,75 грн. і накладення штрафу в двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки в розмірі 9995,5 грн. та припис №645-469 від 01.12.2010 року в частині усунення порушень щодо включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: стягнення плати в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, то судом встановлено наступне.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV.
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV визначено, що виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV, із змінами та доповненнями, виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Із зазначеною нормою Закону кореспондують положення п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV, із змінами та доповненнями, якими визначено, що споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (далі – Правила надання послуг), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги)
Пунктом 32 Правил надання послуг передбачено, що виконавець, зокрема, зобов’язаний: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил; проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором; проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором.
Згідно з пунктами 33-39 Правил надання послуг перевірка кількісних та/або якісних показників надання послуг здійснюється в такому порядку.
У разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття
Представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.
Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.
За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця. У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком.
Як вбачається із Акту перевірки №846 від 24.11.2010 року висновок відповідача про порушення позивачем щодо включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: стягнення плати в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, зроблено на підставі лише даних роботи насосних станцій по м.Іловайськ (журналів машиністів питної насосної станції).
Доказів встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг споживачам, передбачених Правилами надання послуг, відповідачем в Акті перевірки №846 від 24.11.2010 року не наведено.
Тобто відповідачем - суб’єктом владних повноважень, у відповідності з приписами ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено факт невиконання або виконання не в повному обсязі позивачем послуг з водопостачання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року в частині вилучення безпідставно отриманої суми виручки в розмірі 4997,75 грн. і накладення штрафу в двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки в розмірі 9995,5 грн. та припис № 645-469 від 01.12.2010 року в частині усунення порушень щодо включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: стягнення плати в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп визначає Кабінет Міністрів України.
Механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення визначено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №959 (далі – Порядок №959), із змінами та доповненнями.
Пунктом 35 Порядку №959, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 року №182, передбачено, що тарифи формуються для трьох категорій споживачів – населення, бюджетних установ, інших споживачів. Кожна категорія споживачів визначається на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов’язаних з наданням послуг. Релігійні організації оплачують надані послуги за тарифами, встановленими для населення.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
На виконання покладених обов’язків рішеннями Виконавчого комітету Іловайської міської ради №14 від 12.02.2009 року затверджено тарифи: (з ПДВ) для «Населення» - на водопостачання 3,52 грн., на водовідведення 3,79 грн.; (з ПДВ) для «Інших споживачів» -на водопостачання 9,47 грн., на водовідведення 5,3 грн.
З дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 року №182, якою внесені зміни до пункту 35 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №959, релігійні організації оплачують надані послуги за тарифами, встановленими для населення. Позивач зобов’язаний був застосовувати для релігійних організацій тарифи водопостачання та водовідведення у розмірах, встановлених для населення та без застосування додаткових коефіцієнтів. Таким чином, висновки відповідача за наслідками перевірки знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Суд не бере до уваги доводи позивача в обґрунтування позовних вимог про те, що рішення Виконавчого комітету Іловайської міської ради про визнання релігійної організації «Свідки Ієгови», як споживача пільгової категорії на підприємстві відсутнє, що унеможливлює застосування до неї тарифів для «Населення», їх застосування без рішення органу місцевого самоврядування призведе до збитків підприємства.
За приписами ст. ст. 31, 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Тобто саме на підставі відповідних документів позивача органи місцевого самоврядування приймають рішення про затвердження тарифів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року в частині вилучення безпідставно отриманої суми виручки в розмірі 164,12 грн. та накладення штрафу в двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки в розмірі 328,24 грн. та припис №645-469 від 01.12.2010 року в частині усунення порушень щодо застосування позивачем тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення релігійним організаціям за тарифом затвердженим для категорії «Інші споживачі», замість застосування тарифу для категорії «Населення» за період з 22 березня 2010 року по 25 серпня 2010 року не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року в частині вилучення безпідставно отриманої суми виручки в розмірі 311,58 грн. та накладення штрафу в двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки в розмірі 623,16 грн. та припис №645-469 від 01.12.2010 року в частині усунення порушень щодо стягнення плати, не передбаченої діючим законодавством, за опломбування засобів обліку споживання води за період з 20 жовтня 2010 року по 04 листопада 2010 року, то суд дійшов висновку про їх задоволення, зважаючи на таке.
Пунктом 16 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №959, визначено, що до складу витрат із збуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення включаються: витрати з операційної діяльності, безпосередньо пов'язаної із збутом таких послуг, зокрема з: періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) засобів обліку води (за їх наявності), якщо зазначені засоби є власністю підприємства.
Тобто, за приписами наведеної норми до складу тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення включаються витрати, що пов’язані з обслуговуванням та ремонтом лише засобів обліку води, які є власністю позивача.
Проте відповідачем - суб’єктом владних повноважень, у відповідності з приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено, що прилади обліку споживання води обліковуються на балансі позивача та є його власністю.
За таких обставин відсутні правові підстави для вилучення у Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі відокремленого підрозділу Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця» безпідставно отриманої суми виручки в сумі 311,58 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 623,16 грн. рішенням про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року за стягнення позивачем плати, не передбаченої діючим законодавством, за опломбування засобів обліку споживання води за період з 20 жовтня 2010 року по 04 листопада 2010 року та винесення припису №645-469 від 01.12.2010 року в частині усунення порушень зазначеного порушення.
Тому в цій частині рішення №469 від 01.12.2010 року та припис №645-469 від 01.12.2010 року - підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01.12.2010 року на суму розміром 15927,99 грн. і винесення припису №645-469 від 01 грудня 2010 року в частині вимог про усунення порушень: включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично невиконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: стягнення плати в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року та застосування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення з порушенням запроваджених методів регулювання, а саме: стягнення плати, не передбаченої діючим законодавством, за опломбування засобів обліку споживання води за період з 20 жовтня 2010 року по 04 листопада 2010 року відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі відокремленого підрозділу Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання незаконними та скасування рішення №469 від 01.12.2010 року та припису №645-469 від 01.12.2010 року, - задовольнити частково.
Скасувати припис №645-469 від 01 грудня 2010 року в частині вимог про усунення порушень: включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично невиконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: стягнення плати в повному обсязі при необхідному зменшенні її вартості на 3,3% за кожен день перевищення допустимого строку відхилення за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року; застосування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення з порушенням запроваджених методів регулювання, а саме: стягнення плати, не передбаченої діючим законодавством, за опломбування засобів обліку споживання води за період з 20 жовтня 2010 року по 04 листопада 2010 року.
Скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №469 від 01 грудня 2010 року в сумі розміром 15927,99 грн.
В решті позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 (одна) грн. 70 (сімдесят) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 17 травня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2011 року.
Суддя Фещук А.В.