Справа №  2-2129/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13.05.2011 року Подільський районний суд  міста Києва

          у складі:

головуючого - судді Васильченка О.В.,

при секретарі Кушніренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, спільних інтересів, різними поглядами на стосунки та відносини в сім’ї.

Позивач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу без її участі (а.с. 15).

Відповідач подав до суду заяву, в якій проти розірвання шлюбу не заперечував та просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 16).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши подані докази, встановив наступне.

17.02.1996 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Карвинівській сільській раді Дзержинського району Житомирської області було зареєстровано шлюб, про що в Книзі  реєстрації актів про укладення шлюбів зроблено актовий запис № 1 (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають  неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7). Дитина після розірвання шлюбу залишиться проживати з матір’ю.

З квітня 2009 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2  не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства. Сторони проживають разом.

Майнових спорів та спорів з утримання і виховання дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають.

У сторін це перший шлюб. Подальше збереження шлюбу сторони вважають неможливим.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.

За визначенням ст. 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Позивач та відповідач мають різні погляди на сімейне життя, втратили один до одного почуття любові та взаємоповаги, що призвело до фактичного відчуження один від одного.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З урахуванням встановлених обставин справи, на підставі ст.ст. 104, 105, 110-112 СК України, суд приходить до висновку про те, що дана сім’я тривалий час носить формальний характер, вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін, впливати на їх психоемоційний стан, тому підстав для збереження надалі міцної та здорової сім’ї немає.

На підставі викладеного, ст.ст. 110, 112 СК України та керуючись ст. ст.  3 – 14, 60, 61, 169, 130, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб зареєстрований у Карвинівській сільській раді Дзержинського району Житомирської області 17 лютого 1996 року (актовий запис № 1) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          СУДДЯ                                                                                     Васильченко  О.  В.