Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2011 р. справа № 2а/0570/6230/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Платоновій О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя
Донецької області
до ОСОБА_1
про стягнення суми надмірно отриманої пенсії у розмірі 44079,81 гривень
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2, за дов. № 5689/08 від 29 квітня 2011 року,
від відповідача: ОСОБА_1 - особисто
Управління Пенсійного фонду України в України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення суми надмірно отриманої пенсії у розмірі 44079,81 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачу 06 березня 2009 року було призначено пенсію за віком із врахуванням періоду роботи в умовах Крайньої Півночі, зокрема з 09 серпня 1994 року по 19 травня 1995 року у пільговому обчисленні.
Підставою для обчислення стажу у пільговому обчисленні була подана ОСОБА_1 архівна довідка адміністрації Тенькінського району Магаданської області Російської Федерації від 14 серпня 2008 року № Ж-10 про роботу відповідача з 09 листопада 1981 року по 19 травня 1995 року з посиланням на укладені строкові трудові договори за весь період роботи.
Перевіркою факту роботи відповідача у районах, прирівняних до умов Крайньої Півночі, проведеної комісією при ГУ Відділу Пенсійного фонду Російської Федерації у Тенькінському районі Магаданської області було встановлено, що у 2004 році нарахування та виплати ОСОБА_1 за роботу на золотодобувній шахті «40 років Жовтня» Тенькінського горнозбагачувального комбінату відсутні, окрім інформації про виплату допомоги на відпустку. Особові рахунки за 1995 рік щодо роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві відсутні.
Позивач вважає, що з цих підстав не можна зарахувати до стажу роботи у районах Крайньої Півночі період роботи ОСОБА_1 з 09 серпня 1994 року по 19 травня 1995 року через відсутність архівних документів, що підтверджують вказаний період роботи в умовах Крайньої Півночі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, оскільки з 09 листопада 1981 року по 19 травня 1995 року попрацював на золотодобувному підприємстві «40 років Жовтня» Тенкіньського горнозбагачувального комбінату об’єднання «Севервостокзолото» Магаданської області, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та архівною довідкою адміністрації Тенькінського району Магаданської області Російської Федерації від 14 серпня 2008 року № Ж-10.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідно до статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також їх забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, пенсійне забезпечення відповідача в старості гарантовано нормою прямої дії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку та виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів пенсійного фонду України визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» також гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Статтею 62 цього Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно заяви відповідача, прийнятої позивачем 09 лютого 2009 року під № 34, управління на підставі наданих ОСОБА_1 документів, встановлених діючим законодавством України, призначило пільгову пенсію, враховуючи стаж роботи відповідача в умовах Крайньої Півночі (а.с. 7). Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року Магаданська область віднесена до районів Крайньої Півночі.
Факт роботи відповідача в умовах Крайньої Півночі також підтверджується копією архівної довідки адміністрації Тенькінського району Магаданської області Російської Федерації від 14 серпня 2008 року № Ж-10 про роботу відповідача з 09 листопада 1981 року по 19 травня 1995 року з посиланням на укладені строкові трудові договори за весь період роботи (а.с. 9).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затверди постанову від 12 серпня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Згідно пунктів 1-3 вказаної постанови основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972р. № 590 затверджено Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Згідно підпункту «д» пункту 16 вказаної постанови право на пенсію по старості мають робочі та службовці, які відпрацювали не менш 15 календарних років в районах Крайньої Півночі не менш 20 календарних років в місцевостях, прирівняним до Крайньої Півночі: чоловіки - при досягненні 55 років при стажу роботи не менш 25 років.
Згідно пункту 108 постанови від 03 серпня 1972 року до загального стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується всяка робота в якості робочого або службовця, незалежно від характеру і строку роботи та тривалості перерв.
Відповідно пункту 117 цієї постанови доказами стажу роботи можуть бути:
а) трудові книжки, трудові списки, послужні списки (в тому числі по роботі до встановлення Радянської влади), членські книжки членів кооперативних промислових артелей і кооперативних артелей інвалідів - все у відношенні записів, внесених на підставі документів;
б) довідки, посвідчення, подобні документи про роботу, видані з місця роботи;
в) довідки вищих установ тієї ж системи, в яких працював даний робочий або службовець (наприклад, довідки міністерств, головних управлінь, трестів, спілок промислової кооперації, тощо);
г) довідки архівних установ.
Розрахункові книжки і членські квітки профспілок можуть служити доказами стажу роботи тільки при відсутності інших документів. При цьому розрахункові книжки можуть служити доказами стажу роботи тільки за час, за який наявні відмітки про сплату заробітної плати, а членські квітки профспілок - за час, за який наявні відмітки про сплату членських внесків із заробітної плати або стипендії.
Відповідно пункту 118 цієї постанови при відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість отримання їх через повну ліквідацію підприємства, установи, організації або через відсутність архівних даних стаж, якого не вистачає для призначення пенсії встановлюється комісіями по призначенню пенсій (пункт 153) на підставі показань двох або більше свідків.
Стаж, якого не вистачає для призначення пенсії встановлюється на підставі показань свідків в тих випадках, коли не менш половини необхідного для призначення пенсії стажу підтверджено документами. Це правило застосовується і для призначення пенсії на пільгових умовах або у пільгових розмірах. Показаннями свідків можуть бути встановлено не більш половини стажу роботи на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці, в гарячих цехах і на інших роботах з умовами праці, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах або в пільгових розмірах.
При встановленні стажу роботи за показаннями свідків необхідно, щоб один з свідків знав заявників за сумісною роботою з ним на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі та підтвердив документами факт своєї роботи за період часу, коли працював сумісно із заявником. При цьому не потрібно, щоб свідок надав документи про стаж роботи за весь час, за який він свідчить про роботу заявника.
Для призначення пенсії при неповному стажу показаннями свідків може встановлюватися стаж тієї ж тривалості, яка підтверджена документами.
Надані позивачем копії рішення від 04 серпня 2010 року ГУ Відділу Пенсійного фонду Російської Федерації у Тенькінському районі Магаданської області, протоколу засідання комісії з розгляду питань реалізації пенсійних прав громадян № 52 від 04 серпня 2010 року, акту за результатами перевірки факту роботи ОСОБА_1 в умовах Крайньої Півночі від 04 серпня 2010 року не можуть служити доказами недостатності пільгового стажу у районах Крайньої Півночі, оскільки суперечать нормам статті 46 Конституції України, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Положенню про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972р. № 590.
Надана до суду копія трудової книжки свідчить про факт роботи ОСОБА_1 з 09 жовтня 1981 року по 19 травня 1995 року в умовах Крайньої Півночі, що дає йому право на отримання пільгової пенсії. Відсутність строкових трудових договорів, особових рахунків чи наказів за 1995 рік по ліквідованому золотодобувному підприємству «40 років Жовтня» Тенкіньського горнозбагачувального комбінату об’єднання «Севервостокзолото» Магаданської області не може бути перешкодою в призначенні та виплаті пільгової пенсії відповідачу, оскільки суперечить вищенаведеним нормам діючого законодавства України.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмові у задоволенні заявлених позивачем вимог про надмірно сплаченої пенсії в сумі 44079,81 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У позовних вимогах управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення суми надмірно отриманої пенсії у розмірі 44079,81 гривень - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 18 травня 2011 року в присутності представника позивача та відповідача.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.