Справа № 22-ц-1562/11 26.05.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 1562/11 Суддя першої інстанції Семенова Л.М.
Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
26 травня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Кутової Т.З., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Кулик О.В.,
з участю представників позивача Стіславського І.П. і Дудар Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,Банк Демарк" (далі - ПАТ ,,Банк Демарк") на ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 березня 2011 р. за позовом ПАТ ,,Банк Демарк" до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
9 березня 2011 р. ПАТ ,,Банк Демарк" подало в суд позов до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, укладеним 17 квітня 2008 р. між банком і першим відповідачем, по якому другий відповідач виступав поручителем.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 березня 2011 р. у відкритті провадження у справу за вказаним позовом відмовлено на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність зазначеної ухвали, просив її скасувати, а позов повернути до місцевого суду для відкриття провадження у справі.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя місцевого суду виходила з того, що є таке, що набрало законної сили судове рішення по справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Між тим, не з усіма висновками місцевого суду можна погодитись.
Так, дійсно, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З матеріалів позову вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 6 травня 2010 р. вже задоволено позов ПАТ ,,Банк Демарк" (в межах заявлених вимог) до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, укладеним 17 квітня 2008 р. між банком і першим відповідачем, по якому другий відповідач виступав поручителем, і стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь банку: 11675 грн. 10 коп. заборгованості за тілом кредиту, 1357 грн.22 коп. заборгованості по відсотках, 444 грн. 72 коп. несплаченої комісії та 959 грн. 74 коп. неустойки, а всього - 14375 грн. 86 коп. кредитної заборгованості, яка утворилась за період з 17 квітня 2008 р. по 23 березня 2009 р., з достроковим розірванням вказаного кредитний договір.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 3 вересня 2009 р. указане рішення місцевого суду було скасовано лише в частині дострокового розірвання кредитного договору.
Таким чином, указаними судовими рішеннями вже вирішено питання про дострокове повернення відповідачами кредитної заборгованості у зв'язку з порушенням відповідачами умов указаного кредитного договору, однак лише за вказаний період. Це не означає односторонньої відмови банку від договору (з ч. 2 ст. 1050 ЦК України), а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржниками своїх договірних зобов'язань та способом їх цивільно-правової відповідальності за вказаний період і в межах заявлених вимог.
В зв’язку з чим, у подальшому, при невиконанні зазначених судових рішень, у позивача, як кредитора, виникає право лише на пред’явлення позову про стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися, як зазначено в ст. 599 ЦК України, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).
Разом з тим, у новому позові ПАТ ,,Банк Демарк" ставить питання про стягнення з відповідачів заборгованості хоча і за тим же, кредитним договором, але за інший період: 24 березня 2009 р. по 1 березня 2011 р., не ставлячи питання про стягнення заборгованості по тілу кредиту. Таких позовних вимог банк раніше не заявляв і судові рішення з цього приводу не ухвалювались.
Однак, постановляючи оскаржену ухвалу, суддя місцевого суду не звернув належної уваги на зміст позовних вимог банку, а тому передчасно відмовив у відкритті провадження у справі, тоді як необхідно було запропонувати позивачу уточнити позовні вимоги і зазначити в позовній заяві яким чином проведено розрахунок нової заборгованості.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала, як постановлена з порушенням вимог процесуального закону, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, а позовна заява ПАТ ,,Банк Демарк" - поверненню до місцевого суду для виконання вимог, передбачених статтями 118 – 122 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ ,,Банк Демарк" задовольнити частково.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 березня 2011 р. скасувати , а позовну заяву ПАТ ,,Банк Демарк" до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором повернути до місцевого суду для вирішення питань, передбачених ст. ст. 118 – 122 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий: Судді: