КОПІЯ
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2011 р. Справа № 2a-1870/2359/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представників позивача - Клещенко О.М., Шамоніна Є.О., Горошко Ю.Б.,
представника відповідача - Кіптенко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/2359/11
за позовом Приватної комерційно-виробничої фірми "Дива"
до Державної податкової інспекції в місті Суми
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
В С Т А Н О В И В:
Приватна виробничо-комерційна фірма «Дива» (далі – позивач, ПВКФ «Дива») звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції м. Суми (далі – відповідач, ДПІ в м. Суми) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642312/0/30889 від 18 квітня 2011 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 287 090, 00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що указане податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству, оскільки сума бюджетного відшкодування була визначена на підставі фактичних господарських операцій, отриманих податкових накладних та її сплата повністю підтверджується платіжними дорученнями. Заявлений до відшкодування ПДВ було сплачено у вартості придбаних транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у запереченні на позов (а.с. 85-86), податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим і просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі службового посвідчення старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Суми, інспектором І рангу Утенком О.В., згідно наказу № 1726 від 30.03.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку ПВКФ «Дива» щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року, за результатами якої, 31 березня 2011 року складено акт № 2166/2312/14017694/36 (а.с. 7-13).
Згідно вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Суми дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 287 090, 00 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 2166/2312/14017694/36 від 31.03.2011 року, відповідачем 18 квітня 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642312/0/30889 (а.с. 6) згідно якого ПВКФ «Дива» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 287 090, 00 грн.
Так, підставами для зменшення суми бюджетного відшкодування та прийняття податкового повідомлення рішення, ДПІ в м. Суми визначило безтоварність взаємовідносин між позивачем та ТОВ з ІІ «Сканія Україна», через відсутність документів первинного бухгалтерського обліку, а саме: товарно-транспортних накладних на постачання транспортних засобів.
Проте, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон, ЗУ «Про ПДВ») бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.
Згідно п. 7.1, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При цьому, платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Обмеження щодо включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) визначені пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, нормами якого встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).
Згідно п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно положень п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з зазначеним вище порядком, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Отже, враховуючи положення указаних норм Закону, на переконання суду, єдиною підставою для не віднесення платником податків сплачених у ціні товарів сум ПДВ до податкового кредиту, є відсутність податкових накладних чи митних декларацій та інших документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт здійснення господарської операції.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, відповідно договору купівлі-продажу № UA 11-2008-0106/2 від 14 березня 2008 року (а.с. 23-24) та додатковим угодам до нього № 1к та № 2к від 19 червня 2011 року (а.с. 27-28), укладеним між ПВКФ «Дива» та ТОВ з ІІ «Сканія Україна», останнє продало позивачу тягачі Scania P340LA4x2HNA та P114GA4x2NA, а також напівпричіпи Wielton NS 34 ST в кількості 2-х одиниць, згідно технічних специфікацій. Факт продажу, отримання та оплати зазначених транспортних засобів також підтверджується довідками-рахунками (а.с. 40-43), актами приймання-передачі (а.с. 44-45), видатковими накладними (а.с. 48-49), платіжними дорученнями про перерахування коштів та випискою про рух коштів (а.с. 60-68). Згідно свідоцтв про реєстрацію (а.с. 87-88), тягачі Scania P340LA4x2HNA та P114GA4x2NA, а також напівпричіпи Wielton NS 34 ST в кількості 2-х одиниць зареєстровані в органах ДАІ на праві власності за ПВКФ «Дива».
Крім того, в зв’язку з продажем вказаних транспортних засобів, на підставі укладеного договору купівлі-продажу, продавцем ТОВ з ІІ «Сканія Україна» були видані податкові накладні (а.с. 52-59), згідно яких, сплачені суми податку на додану вартість, включені покупцем ПВКФ «Дива» до податкового кредиту в декларації за липень 2008 року.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, статтею 3 згаданого Закону встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168\704, первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або. якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно п. 2.3 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 228 від 31.07.2002, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.082002 р. за № 681/6969 (діяли на момент виникнення спірних правовідносин), на продані транспортні засоби покупцю видаються довідка-рахунок та акт приймання-передачі, які засвідчують факт продажу транспортного засобу і є підставою для його реєстрації в органах ДАІ.
Отже, виходячи із системного аналізу указаних норм, на переконання суду, відсутність товарно-транспортних накладних на придбання транспортних засобів, за умови наявності податкових накладних та інших документів, які свідчать про фактичне здійснення господарської операції з купівлі-продажу, не позбавляє позивача права на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту та бюджетне відшкодування. Тим більше, що в даному випадку, відсутність товарно-транспортних накладних зумовлена тим, що транспортування тягачів Scania P340LA4x2HNA, P114GA4x2NA та напівпричепів Wielton NS 34 ST здійснювалось власним ходом працівниками ПВКФ «Дива», що підтверджується подорожніми листами та наказами (а.с. 69-72).
Також, варто зазначити, що згідно довідки ДПІ в м. Суми № 9280/23-6/30991664 від 13.11.2008 р. (а.с. 89-100) про результати позапланової виїзної перевірки ПВКФ «Дива» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2008 року, сума бюджетного відшкодування в розмірі 287 181, 00 грн. перевіркою була підтверджена. Крім того, за результатами зустрічної перевірки ТОВ з ІІ «Сканія Україна», згідно довідки ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 33/23-20/30107866 від 11.02.2009 р. (а.с. 73-77), не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ПВКФ «Дива», та встановлено відображення в податковому обліку ТОВ з ІІ «Сканія Україна» результатів господарських відносин з позивачем.
З огляду на викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ПВКФ «Дива» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000642312/0/30889 від 18 квітня 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 287 090, 00 грн. є таким, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв’язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватної комерційно-виробничої фірми "Дива" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 18 квітня 2011 року № 0000642312/0/30889 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 287 090, 00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик
Повний текст постанови складений 30 травня 2011 року.