Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3345/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Загацької Т.В.
при секретарі Телешові В.О.
за участю позивача – Стахової О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом директора комунального підприємства Єнакієвської міської Ради «Житлово-ремонтне управління №6» Стахової Оксани Олександрівни до прокурора міста Єнакієвого Донецької області про визнання протиправним та скасування припису від 11.02.2011 року №1087, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, директор комунального підприємства Єнакієвської міської Ради «Житлово-ремонтне управління №6» Стахова Оксана Олександрівна, звернувся до суду з адміністративним позовом до прокурора міста Єнакієвого Донецької області про визнання протиправними та скасування припису від 11.02.2011 року №1087 (а.с.3-6).
В судовому засіданні позивач надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просила скасувати припис від 11.02.2011 року №1087 (а.с.72).
В обґрунтування свого позову зазначив, що прокурором м.Єнакієвого був винесений припис директору КП ЖРУ №6 Стахової О.О. від 11.02.2011 року №1087 про усунення порушень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким зобов’язано позивача вжити заходи щодо негайного створення аварійної бригади та проведення ремонтних та відновлюваних робіт квартир АДРЕСА_1 будь-яким шляхом (в тому числі, й через несанкціонованого доступу), у разі відсутності фінансування, клопотати перед виконкомом Єнакієвської міської ради про виділення грошових коштів відповідно до наданого кошторису для проведення зазначених робіт (а.с.8-10). Позивач зазначає, що в приписі не визначено які саме ремонтні та відновлювальні роботи необхідно провести, КП ЖРУ №6 не є власником пошкодженого майна. Крім того, рішенням Єнакієвського міського суду від 15.09.2009 року власника квартир АДРЕСА_1 ОСОБА_4 було зобов’язано привести зазначені квартири у попередній стан відповідно до плану 1 поверху.
Позивач вважає, що припис винесено незаконно, тому просить його скасувати.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позовної заяви наполягав, мотивуючи це тим, що неодноразово вживав заходи щодо проведення відновлюваних та ремонтних робіт квартир АДРЕСА_1.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином.
Через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що посадові особи комунального підприємства Єнакієвської міської Ради «Житлово-ремонтне управління №6» своєчасно не виконали покладені на них обов’язки передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», що призводить до руйнуванню зазначеного в приписі житлового будинку та створює реальну небезпеку життю мешканців будинку. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, про результати розгляду справи повідомити відповідача (а.с.61-63).
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
11 лютого 2011 року прокурором м.Єнакієвого було винесено припис №1087 «Про усунення порушень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносно директора КП ЖРУ №6 Стахової О.О. Даний припис мотивовано прокурором м.Єнакієвого тим, що з боку КП ЖРУ №6 не було вжито заходів до власника квартири ОСОБА_4, у тому числі її виклику, зобов’язання провести відновлювальні ремонтні роботи. На думку прокурора посадові особи КП ЖРУ №6 своєчасно не виконали покладені на них обов’язки, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», що призводить до руйнації житлового будинку АДРЕСА_1 та створює реальну небезпеку життю мешканців будинку.
Даним приписом було зобов’язано вжити заходи щодо негайного створення аварійної бригади та проведення ремонтних та відновлюваних робіт квартир АДРЕСА_1 будь-яким шляхом (в тому числі, й через несанкціонованого доступу), у разі відсутності фінансування, клопотати перед виконкомом Єнакієвської міської ради про виділення грошових коштів відповідно до наданого кошторису для проведення зазначених робіт (а.с.8-10).
Судом встановлено, що прокурор при винесенні припису керувався ст.ст.1, 13, 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є власником квартир №8 та №13, які розташовані на першому поверсі будинку АДРЕСА_1. В жовтні 2007 року при обстеженні вищезазначених квартир був встановлений факт ведення будівельних робіт з реконструкції приміщень без наявності відповідних дозволів, в результаті чого виникла загроза життю та здоров’ю громадян, які мешкають на другому та третьому поверхах. 24.09.2007 року ОСОБА_4 було вручено припис про приведення квартир у первинний стан, а також про недопущення самовільного проведення будівельних робіт по реконструкції зазначених квартир до надання проектної документації.
Відповідно до ч.1 ст.151 Житлового кодексу України (далі – ЖК України) громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
В зазначеній статті ЖК України закріплені обов'язки власника житла, спрямовані на забезпечення схоронності майна, проведення його ремонту та утримання в порядку прибудинкової території. Крім того, обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, закріплений ст. 322 ЦК України.
Правовідносини щодо утримання жилих будинків регулюються Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76. Зміст Правил дозволяє зробити висновок про те, що обов'язок здійснювати утримання багатоквартирних будинків, прибудинкових територій, їх технічне обслуговування покладається на суб'єктів господарювання, наділених повноваженнями надавати споживачам житлово-комунальні послуги (абзац шостий пункту 2.2.2, пункти 2.4.1, 2.6.1, 5.5.5 тощо). Підставою для виникнення відносин щодо надання житлово-комунальних послуг є договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, який укладається між власником житлового фонду, на балансі якого перебуває дана будівля, та відповідною господарською організацією, яка займається наданням житлово-комунальних послуг.
Таким чином, власники житла безпосередньо зобов'язані утримувати майно, що розташоване в межах житлового будинку (квартири), що їм належить, в той час як роботи (послуги) щодо підтримання належного стану зовнішніх конструкцій багатоквартирного будинку, утримання ліфтів, сходинок, міжповерхових дверей, сміттєпроводу та іншого майна, яке є об'єктом спільного користування мешканців багатоквартирного будинку, здійснюється іншим суб'єктом - організацією, яка надає житлово-комунальні послуги, хоча і за рахунок самих власників та наймачів, які сплачують квартирну плату.
Крім того, відповідно до п. 1.4.6 вищезазначених Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Як встановлено в судовому засіданні, жодного договору між КП ЖРУ №6 та ОСОБА_4 щодо надання послуг не укладалось.
Таким чином, відповідно до вищезазначених приписів закону обов’язок щодо проведення відновлювальних ремонтних робіт в кватирах АДРЕСА_1 покладений на власника - ОСОБА_4.
Більш того, рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 15.09.2009 року по справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-ремонтне управлення №6» до ОСОБА_4 було зобов’язано ОСОБА_4 привести квартири №8 та №13 у первинний стан відповідно до плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 від 15.04.2004 року. Зазначене рішення набуло законної сили (а.с.30).
Виданий на підставі зазначеного рішення виконавчий лист був направлений для виконання до Державної виконавчої служби Єнакієвського міського управління юстиції відповідно до заяви КП ЖРУ №6 від 16.10.2009 року (а.с.83).
Однак прокурор м.Єнакієвого в спірному приписі зазначив, що рішення суду від 15.09.2009 року щодо зобов’язання ОСОБА_4 привести квартири №8 та №13 у первинний стан відповідно до плану 1 поверху будинку №135 по вул. Щербакова м.Єнакієвого від 15.04.2004 року не виконано. Інші заходи щодо приведення зазначених квартир в первинний стан КП ЖРУ №6 не вживались.
На підставі цього прокурор робить висновок про невиконання посадовими особами КП ЖРУ №6 покладених на них обов’язків, що призводить до руйнування зазначеного житлового будинку та створює реальну небезпеку життю мешканців будинку.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час виникнення указаних правовідносин, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Спосіб та порядок виконання рішення, визначається тим судом, який його видав та підлягає виконанню у межах повноважень державних виконавців, визначених статтями 5-6 указаного закону.
Як визначено частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, на державну виконавчу служби покладений обов’язок щодо примусового виконання рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 15.09.2009 року про зобов’язання ОСОБА_4 привести квартири №8 та №13 у первинний стан відповідно до плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 від 15.04.2004 року.
Більш того, відповідно до п.3 ст.17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна, може бути здійснене проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) у порядку, встановленому цією статтею.
Якщо споживач відсутній і при цьому немає можливості встановити зв'язок з ним з метою його інформування про необхідність негайного прибуття до приміщення або він відмовляється допустити в займані ним приміщення представників виконавця/виробника і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам, відбулися саме в цих приміщеннях, - доступ у приміщення відбувається без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ).
Таким чином, відповідно до приписів ст.17 представники КП ЖРУ №6 мали право доступу у належні ОСОБА_4 квартири тільки у випадку ліквідації аварії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово приймав заходи щодо припинення порушення вимог житлового законодавства з боку ОСОБА_4, а саме: проводив обстеження належних ОСОБА_4 квартир (акт від 16.04.2009 року (а.с.27) та 25.10.2010 року (а.с.28), звертався з відповідними заявами до Єнакієвського МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.73,75) та прокурора м.Єнакієвого (а.с.74), неодноразово направляв на адресу ОСОБА_4 листи з вимогами припинити реконструкцію квартир (а.с.87, 89, 91, 92).
На підставі вищенаведеного, суд робить висновок про те, що позивачем КП ЖРУ №6 було здійснено всі необхідні заходи, в межах його повноважень, щодо приведення квартири № 8 та № 13 у первинний стан відповідно до плану 1 поверху АДРЕСА_1.
Крім того, відповідач, при винесенні припису № 1087 від 11.02.2011 року про усунення порушень, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року N 1789-XII прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням, законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Відповідно до ст. 25 вказаного Закону у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прокурор міста Єнакієвого не мав правових підстав для винесення припису N1087 від 11.02.2011 року відносно директора КП ЖРУ №6 Стахової О.О., а сам припис не відповідає вимогам, які висуваються до нього чинним законодавством в зв'язку з наступним.
Так, як вбачається зі змісту припису, в останньому не зазначено з приводу яких ремонтних та відновлювальних робіт позивач повинен вжити заходи та яким шляхом він повинен вжиті ці заходи.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Органів місцевого самоврядування" їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам и України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена в запереченні прокурора вказівка на порушення прав громадян не обґрунтована з посиланням ні на норми чинного законодавства, ні на зазначення того, в чому полягає відповідне порушення прав.
Окрім цього, зважаючи на зміст припису N1087 від 11.02.2011 року, суд приходить до висновку, що його зміст не відповідає ст. 25 Закону України "Про прокуратуру", що в будь-якому випадку унеможливлює його виконання позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов директора комунального підприємства Єнакієвської міської Ради «Житлово-ремонтне управління № 6» Стахової Оксани Олександрівни до Прокурора міста Єнакієвого Донецької області про скасування припису від 11.02.2011 року №1087 задовольнити.
Скасувати припис Прокурора міста Єнакієвого Донецької області про усунення порушень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 11.02.2011 року №1087.
Судові витрата віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 12 квітня 2011 року в присутності позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 15 квітня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загацька Т. В.