ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/730/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головавтотрансінспекції в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Головавтотрансінспекція в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася до суду із адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23.02.2006р. за № 3492-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснював вантажні перевезення без наявної ліцензійної картки. Відповідальність за вказане порушення передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. Проте, у встановлений законодавством строк відповідачем не було сплачено зазначений штраф, що і стало підставою звернення з цим позовом до суду. При цьому, спочатку позивач звернувся з цим позовом 03.09.2010р. до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, проте, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2010р. за клопотанням позивача, позовну заяву було залишено без розгляду, з метою подачі позову за місцем реєстрації відповідача.
Позивач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.05.2011р., яка міститься в матеріалах справи. 19.04.2011р. надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену в ЄДРПОУ, однак, на адресу суду 15.04.2011р. та 23.05.2011р. повернулися конверти з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату – «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з п.1 «Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. за №1190 (далі – Положення №1190) Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (скорочено -Головавтотрансінспекція, ГДІАТ) є урядовим органом державного управління, що діє у складі міністерства транспорту і зв’язку України і йому підпорядковується.
Пунктом 4 «Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті» передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.
Згідно вимог пункту 8 Положення № 1190 Міністерство транспорту та зв'язку України наказом від 14.12.2005р. № 888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, позивач - Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області є територіальний орган Головавтотрансінспекції у Івано-Франківській області (далі - територіальне управління), який є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.
Пунктом 4 Положення № 1190 визначено, що основними завданнями територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні визначено здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а пунктом 5 - що територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. за № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі – Порядок №1567), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до п.12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
На підставі вищевказаних нормативних актів 25.02.2010р., державними інспекторами територіального управління ГДІАТ в Івано-Франсковській області проведено рейдову перевірку під час якої було виявлено, що водій ОСОБА_2, здійснював експлуатацію легкового автомобіля (марка HUNDAI TUSSON, номерний знак НОМЕР_1), обладнаного як таксі, без наявної ліцензійної картки. Зазначений транспортний засіб належить приватному підприємцю ОСОБА_2. Вказані дії (відсутність ліцензійної картки) є порушенням ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та зафіксовано у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.02.2010р. за № 354. Із зазначеним актом відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписом про ознайомлення.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктами 26, 27 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
На виконання зазначених вимог територіальне управління ГДІАТ у Дніпропетровській області ознайомило під розписку суб’єкта підприємницької діяльності – фізичну особу ОСОБА_2 із запрошенням до управління інспеккції на 10 годину 02.03.2010р. для розгляду справи про виявлене державними інспекторами наведене вище порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка на повідомленні, проте на розгляд виявленого порушення не з’явився.
За наслідками розгляду справи про виявлення порушення начальником територіального управління ГДІАТ у Івано-Франковській області 02.03.2010р. винесено постанову №092960 про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 510,00 гривень.
На підставі вимог п. 29 Порядку №1567 у триденний термін замовним листом відповідачеві направлено копію постанови №092960 від 22.03.2010р. Поштове відправлення повернулось позивачу із приміткою поштового відділення про причини невручення адресату – «за закінченням терміну зберігання». В порушення вимог п. 28 Порядку накладена фінансова санкція суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок протягом п'ятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій до Державного бюджету України не перерахована.
Також суд вважає необхідним зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем постанови про застосування фінансових санкцій №092960 від 22.03.2010 року.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що постанова про застосування фінансових санкцій №092960 прийнята 22.03.2010р. начальником територіального управління ГДІАТ у Івано-Франківській області з дотримання вимог законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено правомірно.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись cт.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Головавтотрансінспекції в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 до державного бюджету (р/р 31110106700002, МФО 836014, код одержувача 20568100, код платежу 21081100, УДКУ в м.Івано-Франківську) накладені на нього адміністративно-господарські штрафи за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладення фінансових санкцій №092960 у сумі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В Ільков