копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4525/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича
при секретаріПетронцові О.Ю.
за участю:
представника відповідача Обертовича М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Рефидим" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про утримання від вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Рефидим" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з проханням: зобов'язати відповідача утриматися від незаконних дій, пов'язаних з направленням результатів документальної невиїзної перевірки (Акт від 25.03.11р.) на адресу державних органів, розповсюджувати інформацію, зазначену в Акті перевірки, що може негативно вплинути на репутацію Приватного підприємства "Рефидим".
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає, що дії відповідача є незаконними на підставі порушення оформлення результатів перевірки, згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984. А саме, п.п. 3, 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, які визначають порядок оформлення перевірки у разі виявлення порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства та необхідності наскрізної нумерації сторінок акту. Також, позивачем визначається про порушення податковим органом приписів ст.ст. 215, 228 ЦК України в частині необхідності підтвердження никчемності правочина судом.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що будь-яких обґрунтованих доводів щодо хибності висновків податкового органу з визнання никчемними правочинів, укладених між позивачем та TOB „Майра" позовна заява не містить, також зазначив, що відсутність наскрізної нумерації сторінок акту є формальної ознакою порушення п.7 Порядку та не призвело до невірного визначення відповідних порушень з боку позивача та відповідно, не може бути підставою уникнення порушника податкового законодавства від відповідальності.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний позов у повному обсязі з наступних підстав.
Встановлено, що документальна невиїзна перевірка ПП «Рефідім», яка оформлена актом від 25.03.11 №885/23-307/34059442, здійснювалась з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2010 року, на підставі ст. 79 Податкового кодексу України з урахуванням зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом та у зв'язку з отриманням від ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова акту перевірки від 09.03.11 №905/233/36817495 TOB „Майра" з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2010, а саме з питань правильності формування податкових зобов'язань та кредиту за жовтень 2010 року.
Актом перевірки від 09.03.11 №905/233/36817495 встановлено наступні порушення TOB „Майра":
- ч.І ст. 203, ч. 1 ст. 207 , п.1 ст.215, п.1 ст. 216, п.2 ст. 215 , ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB „Майра" з постачальниками товарів (цукру);
- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями).
Дані, відображені TOB „Майра" у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 в частині валових витрат на суму 186 604 855,0 грн. - не є дійсними, в частині валового доходу на суму 186 174 025,0 грн. - не є дійсними.
- ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207 , п.1 ст.215, п.1 ст. 216, п.2 ст. 215 , ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB „Майра" з постачальниками товарів (цукру).
- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- BP від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.
Дані, відображені TOB „Майра" у декларації з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 в частині податкового кредиту не є дійсним на суму 35 855 995 грн. в тому числі: за жовтень 2010 в сумі 17 255 085 грн., за листопад 2010 в сумі 11 755 312 грн., за грудень 2010 в сумі 6 875 598 грн., в частині податкового зобов'язання - не є дійсними на суму 36 699 135 грн., в тому числі: за жовтень 2010 р. в сумі 17 570 617 грн., за листопад 2010 в сумі 12 148 148 грн., за грудень 2010 в сумі 6 980 370 грн».
За результатами відпрацювання результатів діяльності ПП „Рефідім" у жовтні 2010 року, у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням та підтвердження неможливості здійснити відповідні поставки товару TOB „Майра" на адресу ПП „Рефідім" (акт перевірки від 09.03.11 №905/233/36817495 TOB „Майра" складено ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова), операції з поставки по ланцюгу TOB «Майра»- ПП «Рефідім»не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.
Операції з поставки по ланцюгу TOB «Майра»- ПП «Рефідім»порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
Згідно з постановою пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Операції з поставки по ланцюгу TOB «Майра»- ПП «Рефідім»порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частина 1 та 2 ст.215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
В ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу TOB «Майуа»- ПП «Рефідім».
У зв'язку з тим, що ПП «Рефідім»до перевірки не надано інформації та її документальне підтвердження стосовно реалізації товару/послуг, придбаного у TOB «Майра», відповідно до БД «Автоматизоване співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів»встановлено можливу реалізацію товару на адресу контрагентів у кількості 40 СГ з відхиленням на загальну суму 187716,54 грн. про що, з урахуванням вимог «Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби»наведених листом ДПА України від 03.02.09 №2012/7/10-1017 повідомлено відповідні ДПІ, де на податковому обліку знаходяться підприємства - контрагенти.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не надано доказів щодо незаконності дій Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпродзержинська. Отже, суд вважає, що твердження позивача про незаконність дій відповідача є безпідставними.
Представник відповідача довів правомірність своїх дій, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18.05.11р.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно.
Постанова не набрала законної сили 18.05.11р.
СуддяВ.В. Кальник
В.В. Кальник
В.В. Кальник