Категорія №3.7.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2011 року Справа № 2а-2255/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Захарової О.В.
при секретарі: Білоконі Д.І.
за участю
прокурора: Сайтарли І.М. (посвідчення від 15.04.2011 № 972)
представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність №41/1-8-170 від 24.02.2011)
відповідач: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Попаснянського транспортного прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу – територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Попаснянського транспортного прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу – територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області 02.12.2010 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на таксі. За наслідками перевірки складено Акт №206058 від 02.11.2010 про порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” – надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39, 48 цього Закону.
За результатами розгляду справи за виявлене порушення керівником інспекції винесено постанову від 14.12.2010 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. Фінансову санкцію до теперішнього часу відповідачем добровільно до бюджету не сплачено.
У зв’язку з чим, прокурор просить суд стягнути з відповідача фінансову санкцію у розмірі 1700,00 грн.
У судовому засіданні прокурор і представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
Відповідач у судове засідання не прибув, на адресу суду 24.03.2011, 22.04.2011 повернулися поштові відправлення із повісткою, які не були вручені адресату - ОСОБА_2 з позначкою «за зазначеною адресою не проживає.
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З урахуванням вимог наведеної статті, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.
Суд вважав можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті , діє на підставі Положення, затвердженого постановою КМУ від 8 березня 2004 року №1190 (із наступними змінами) –далі Положення №1190, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (надалі –територіальні органи) затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14 грудня 2005 року №888 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853) – далі Положення №1573.
Згідно з п.4 Положення №1190, Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно п.8 Положення про Головавтотрансінспекцію на виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та зв’язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головатотрансінспекції.
Підпунктом 1 пункту 6 Положення № 1573( далі – Положення №1573) передбачено, що територіальні управління у відповідному регіоні мають право перевіряти виконання суб’єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344 від 05.04.2001 (далі Закон № 2344) року від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення фінансових санкцій за порушення мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2010 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, а саме автомобілю марки – ПАЗ-3205, номерний знак НОМЕР_1., за наслідками якої складено акт №206058 від 02.12.2010 (а.с.13).
За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 перевозив пасажирів на автомобілі марки – ПАЗ-3205, номерний знак НОМЕР_1 по маршруту «Новонікольськ-Кремінна А.С.», не маючи дорожнього листа, квитково-облікового листа, ліцензійної картки, схеми, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, що є порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» – надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно із ст. 39 Закону України №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
В порушення ст. 39 Закону України №2344 відповідач надавав транспортні послуги з перевезення пасажирів без оформлення наступних документів: ліцензійної картки, дорожнього листа, квитково-облікового листа, схеми розкладу руху, таблиці вартості руху (а.с. 13).
В акті перевірки №206058 від 02.12.2010, зазначено, що водій ОСОБА_2 з актом ознайомлений і з порушенням згоден, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 13).
За надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України №2344 (відсутність ліцензійної картки, дорожнього листа, квитково-облікового листа, схеми розкладу руху, таблиці вартості руху), до автомобільних перевізників застосовуються санкції, а саме штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
За результатами розгляду справи за виявлене правопорушення на підставі акту перевірки №206058 від 02.12.2010 відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1567 від 08.11.2006, керівником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області було винесено постанову від 14.12.2010 про застосування фінансових санкцій, яким відповідачу було визначено фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. ( а.с. 12).
Постанова від 14.12.2010 про застосування фінансових санкцій була направлена відповідачу поштою 16.12.2010, що підтверджується Реєстром відправки кореспонденції № 101 від 16.12.2010 (а.с. 35).
На час розгляду справи рішення про застосування фінансових санкцій в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржене, штрафна санкція не сплачена.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача, відповідач суду не надав.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Попаснянського транспортного прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 штрафну санкцію у сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) до державного бюджету Кремінського району Луганської області, і.к. 2408615, р/р 31112106700151 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 21081100.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
СуддяО.В. Захарова