Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2011 року Справа № 2а-2995/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Цицюри О.О.,
при секретарі: Бойко В.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Слєпцова І.В., Калінін К.В., Гасанов З.В.
представника відповідача: ОСОБА_4, дов. від 04.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства «ІСТ-ОІЛ Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та скасування рішення №93 від 25.03.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,-
В С Т А Н О В И В:
06 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ІСТ-ОІЛ Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та скасування рішення №93 від 25.03.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.03.2011 на адресу ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ» надійшло рішення №93 від 25.03.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «ІСТ-ОІЛ».
Рішення було винесено на основі висновку комісії, створеною відповідно до розпорядження Ленінської МДПІ у м. Луганську №403 від 08.05.2008, якою встановлено, що ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ» подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту та має розміри податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складення рішення 0,00 грн.
Позивач не погоджується з даним висновком, оскільки ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ» протягом останніх послідовних податкових місяців з березня 2010 року по лютий 2011 року подавало податкові декларації з податку на додану вартість в яких була відображена господарська діяльність підприємства та вказані податкові зобов’язання.
Просить суд визнати протиправними дії відповідача, скасувати рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 93 від 25.03.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ».
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на таке.
Анулювання реєстрації платника податку на підставі, визначеній ст. 184, п. 184.2 Податкового кодексу України може здійснюватися за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Згідно ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Підпунктом «г» цього пункту передбачено, що виключення з реєстру платників податку відбувається у разі, якщо протягом 12 послідовних податкових місяців платник не подає органу ДПС декларації з податку на додану вартість або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов’язань чи податкового кредиту. Протягом 12 послідовних податкових місяців ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ» подавало податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов’язань чи податкового кредиту. Оскільки на ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання. Саме ці факти і є підставою для винесення рішення №93 від 25.03.2011 про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ». На підставі вищевикладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно п. 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Порядок реєстрації платника податку на додану вартість визначено статтею 183 Податкового кодексу України.
Згідно п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно п. 184.5 статті 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
Згідно п. 184.10 статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Приватне підприємство «ІСТ-ОІЛ Луганськ» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.06.2007 та включено до ЄДРПОУ за номером 1 382 102 0000 013451 (а.с. 7).
27.06.2007 Приватне підприємство «ІСТ-ОІЛ Луганськ» зареєстровано платником податку на додану вартість про що видано свідоцтво № 010427 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 8).
25.03.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято рішення № 93 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «ІСТ-ОІЛ Луганськ», у зв’язку з подачею платником податкових декларацій з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0, 00 грн. (а.с. 11).
Як вбачається із матеріалів справи, за період з березня 2010 року по лютий 2011 року позивачем подавались податкові декларації з ПДВ до Ленінської МДПІ у м. Луганську, в яких були відображені суми податкового кредиту, внаслідок сплати ПДВ у вартості отриманої продукції та послуг та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (а.с. 20-67).
Таким чином висновок відповідача про те, що позивачем було подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду березень 2010 року – лютий 2011 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0, 00 грн. є безпідставним, оскільки він спростовується встановленими у судовому засіданні обставинами та наданими представниками позивача доказами.
Отже, суд вважає, що позивачем було доведено та надано суду належні докази щодо своєчасного декларування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за період з березня 2010 року по лютий 2011 року, а тому відповідачем неправомірно було прийнято рішення № 93 від 25.03.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ» з підстав, визначених п. 184.1 статті 184 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ПП «ІСТ-ОІЛ Луганськ» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією №15152 від 06.04.2011 (а.с.2), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 27.04.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04.05.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Приватного підприємства "ІСТ-ОІЛ Луганськ" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та скасування рішення №93 від 25.03.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, задовольнити.
Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 93 від 25.03.2011.
Скасувати рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 93 від 25.03.2011.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ІСТ-ОІЛ Луганськ" судовий збір у розмірі 3,40 (три грн. 40 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 04 травня 2011 року
СуддяО.О. Цицюра