Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/5966/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю: представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю від 09.12.2010 року);
відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 та утримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2011 року Донецьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому (з урахуванням уточнень) просить: видворити за межі України у примусовому порядку громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2; утримати громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, за адресою: с. Розсудів Чернігівської області, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув до України у приватних справах літом 1997 року крізь КПП «Донецьк» з національним паспортом НОМЕР_1, виданий 29.11.1985 року Відділом Внутрішніх Справ виконкому району імені 26 комісарів міста Єреван Вірменської РСР.
23 червня 2010 року СГІРФО Пролетарським РВ ДМУ ГУМВС в Донецькій області стосовно відповідача складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності у порядку ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративне правопорушення та прийнято рішення про адміністративне видворення ОСОБА_2 за межі України із зобов’язанням виїзду у строк до 23.07.2010 року та забороною виїзду в Україну на 6 місяців, але він не виконав вимоги та ухилився від виїзду з України після закінчення терміну перебування. На даний час відповідач постійного місця проживання не має, законного джерела існування не має, від самостійного виїзду з території України відмовляється через відсутність коштів.
Таким чином, громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_2 порушив встановлений порядок перебування в Україні іноземних громадян, тобто проживає в Україні з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, а саме порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України №910 від 05.06.2000 року і Постановою Кабінету Міністрів України №1259 від 26.09.2001 року.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виїзду після прийняття рішення про видворення в адміністративному порядку, а також є обґрунтовані підстави вважати, що він і у подальшому буде ухиляться від виїзду з України, тому позивач просить суд у примусовому порядку видворити за межі України громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 та утримувати його в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку..
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими і усвідомлює, що перебуває на території України незаконно.
Згідно частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, в тому числі, у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив наступне.
Громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Арташат, Армянської РСР, прибув на територію через КПП «Донецьк» з національним паспортом НОМЕР_1, виданий 29.11.1985 року Відділом Внутрішніх Справ виконкому району імені 26 комісарів міста Єреван Вірменської РСР.
Постановою Пролетарського районною суду м.Донецька від 02 липня 2010 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у порядку ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
23 червня 2010 року СГІРФО Пролетарським РВ ДМУ ГУМВС в Донецькій області стосовно відповідача складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності у порядку ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративне правопорушення та прийнято рішення про адміністративне видворення ОСОБА_2 за межі України із зобов’язанням виїзду у строк до 23.07.2010 року та забороною виїзду в Україну на 6 місяців, до 23.12.2010 року. Зазначене рішення не виконав, мотивуючи це відсутністю коштів на придбання білету.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Згідно до статті 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Відповідач, не маючи підстав для подальшого перебування на території України, не покинув територію України у встановлений строк в добровільному порядку, тобто проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», а також Порядок перебування, реєстрації, вибору місця проживання в Україні.
Обставин, які б були правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в судовому засіданні встановлено не було, тому вимоги позивача про видворення відповідача за межі України у примусовому порядку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов’язаних з примусовим видворенням відповідача за межі України, суд враховує відсутність грошових коштів у відповідача для відшкодування витрат, а також відсутність інших фізичних чи юридичних осіб, на яких таке відшкодування можливо б було покласти у відповідності з діючим законодавством України, тому вважає за необхідне здійснити їх видворення за рахунок держави.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 та утримання його у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 та утримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, за адресою: с. Розсудів Чернігівської області, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку, - задовольнити.
Утримати у примусовому порядку громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, за адресою: с. Розсудів Чернігівської області, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України.
Видворити за межі території України у примусовому порядку громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2.
Повний текст постанови виготовлено в нарадчій кімнаті та проголошено 22 квітня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.В. Фещук
Суддя Фещук А.В.