Головуючий у 1 інстанції - Попов О.М.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року справа № 2а-4149/10/1213
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 15 грудня 2010 р. у справі № 2а-4149/10/1213 (головуючий І інстанції Попов О.М.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м.Луганська з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності незаконною та покладення зобов'язання по здійсненню перерахунку пенсії як інваліду 2 групи захворювання пов’язаного с наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до вимог ст. ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до довідки МСЕК з 02.03.2010 року він є інвалідом другої групи, тому йому повинна сплачуватися: державна пенсія не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія –75% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 15 грудня 2010 р. у справі № 2а-4149/10/1213 позовні вимоги позивача задоволені.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в судове засідання не прибули, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до довідки МСЕК /А.С. 13/ з 02.03.2010 року ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи захворювання пов’язане з ліквідацією наслідків аварієї на ЧАЕС.
Управління Пенсійного Фонду в м. Первомайську Луганської області відмовило позивачу в перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»посилаючись на Постанову КМУ від 16.07.2008 року № 654, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до ст.. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втратити працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 50 зазначено Закону , особам, віднесеним до категорії I, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках, розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , а не Постанова Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям громадян”, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту статей 50 та 54 закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , виплаває, що під час визначення розміру державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Мінімальна пенсія за віком визначається відповідно до абзацу першого, частити першої ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3, 4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, про зміну постанову суду першої інстанції, оскільки суд по суті правильно вирішив справу, але із помилковим застосуванням норми матеріального права, а саме визначивши в резолютивній частині дату зобов»язання здійснити прерахунок з 09.04.2010 року.
Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. В даному випадку з 02.03.2010 року.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 167,183-2,184, 195, 196, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 15 грудня 2010 р. у справі № 2а-4149/10/1213 –задовольнити частково
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 15 грудня 2010 р. у справі № 2а-4149/10/1213 –змінити
Замінити в абзаці 3 резолютивної частини постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 15 грудня 2010 р. у справі № 2а-4149/10/1213 висловом «02.03.2010 року».
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.А. Васильєва
Судді: В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв