ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" травня 2011 р. Справа № 2a-1125/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
cудді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Перегінський Б.Б.,
від відповідача: Брезіцька М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городенківському районі
про зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
31.03.2011 року управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі звернулося до суду з адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городенківському районі . Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач згідно чинного законодавства зобов’язаний вчинети дії по підписанню акту щомісячної звірки по особовій справі потерпілого ОСОБА_3, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 01.10.2010 року по 28.02.2011року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_3 слугував нещасний випадок на виробництві, що стався 08.01.1993 року, під час виконання останнім своїх трудових обов’язків на Миколаївському ЛЗУ Акціонерного товариства закритого типу із заготівлі та переробки деревини «Німакс» (с. Миколаївка, Тайшєтського району Іркутської області). Вказаній особі виплачується пенсія по інвалідності, зокрема, виплачено і за період 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р., однак відповідач в порушення вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4, безпідставно відмовився підписати акт щомісячної звірки по особовій справі потерпілого ОСОБА_3, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, за вказаний період. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, суду пояснила, що Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Даним Порядком передбачений тільки обов’язок органів Пенсійного Фонду провести з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, скласти Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих та подати його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Наголосила, що всі дії, передбачені зазначеним Порядком, сторонами були виконані, а тому позивач не може вимагати від відповідача здійснення дій в іншому порядку Крім того, зазначила, що сторонами також складені та підписані за період з 01.10.2010 року по 28.02.2011року таблиці розбіжностей. Просила в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено та з акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 № 2 від 20.02.1993 року, затвердженого 22.02.1993 року, вбачається, що громадяни ОСОБА_3, працюючи сторожем-кочегаром Миколаївському ЛЗУ Акціонерного товариства закритого типу із заготівлі та переробки деревини «Німакс»(с. Миколаївка, Тайшетського району Іркутської області), внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав трудове каліцтво.
За результатами МСЕК від 28.06.1993 року вказана особа визнана інвалідом І групи, що підтверджується належним чином завіреною копією виписки з акту МСЕК, яка міститься в матеріалах справи.
З наявного в матеріалах справи належним чином завіреного протоколу Тайшетським відділом соціального захисту Іркутської області № 2/226 від 02.09.1993 року вбачається, що ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Станом на 04.05.2011 року є чинною Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, що була підписана 09.09.1994 року державами колишнього СРСР, в тому числі і Україною.
У відповідності до ч.1 ст.2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов’язаного з виконанням працівником трудових обов’язків), після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони, смерті, проводяться роботодавцем Сторони законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Такий роботодавець проводить відшкодування відповідно до свого законодавства.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян держав-учасниць СНД, зокрема, ОСОБА_3 здійснюється за законодавством держави, на території якої він проживає, тобто за законодавством України.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4.
Відповідно до ч.2 ст.7 ЗУ «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено у судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків, а між сторонами з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Статтею 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. У разі настання страхового випадку він, у встановленому законом порядку, повинен своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в розі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
У відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.24 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не призначалась матеріальна допомога та не надавались соціальні послуги ОСОБА_3, оскільки він не є застрахованою особою згідно законодавства України і за нього не сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Натомість судом встановлено, що страхове забезпечення ОСОБА_3, як особі, що постраждала в результаті нещасного випадку на виробництві, здійснює Фонд соціального страхування Російської Федерації, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа філіалу № 45 Московського обласного регіонального відділення Фонду соціального страхування Російської Федерації за № 04-12/45/294 від 10.02.2011 року.
При цьому суд зазначає, що дане страхове забезпечення Фонд соціального страхування Російської Федерації здійснює на виконання ст.3 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, що була підписана 09.09.1994 року державами колишнього СРСР, в тому числі і Україною.
Судом також встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городенківському районі на виконання п.5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проведено з управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за результатами яких складені акти щомісячних звірок за період з 01.10.2010 року по 28.02.2011 року.
При цьому суд зазначає, що положення п.5 згаданого Порядку передбачено тільки обов’язок органів Пенсійного фонду провести з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат по особових справах потерпілих, і скласти на її підставі акт та подати його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Оскільки такий обов’язок відповідачем виконано, позивач не може вимагати здійснення дій в іншому порядку.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, керуючись спільним листом Пенсійного фонду України № 16842/04-30 від 23.10.2007 року та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 183-08-4 від 19.10.2007 року та спільним листом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.07.2007 року управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі та виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городенківському районі складені та підписані за період з з 01.10.2010 року по 28.02.2011 року таблиці розбіжностей.
Необхідно відмітити й те, що пунктами 2, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказаним Порядком не передбачений такий захист прав органів Пенсійного фонду України, як зобов’язання органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підписати акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Проте, підписання актів звірки розрахунків, який передбачений Порядком, можливо при відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на централізованому рівні.
Таким чином, звертаючись до суду позивач невірно визначив спосіб захисту порушених прав, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 06.05.2011 року.