Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4127/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»
до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька
про скасування вимог № Ю 42 від 05.01.2011р., № Ю 85 від 04.02.2011 р.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, за дов. № 1 від 06 січня 2009 року, ОСОБА_3, за дов. № 40 від 24 грудня 2010 року,
представника відповідача: ОСОБА_2, за дов. № 148/06 від 10 січня 2011 року.
Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про скасування вимог № Ю 42 від 05.01.2011року, № Ю 85 від 04.02.2011 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що станом на розрахункову дату вимоги №Ю 85 від 04 лютого 2011 року, тобто, на 31 січня 2011 року взагалі не мав заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України, у нього існувала переплата зі страхових внесків у грудні 2010 року, а тому дана вимога підлягає скасуванню. Також просить скасувати вимогу № Ю 42 від 05 січня 2011року, оскільки своєчасно сплатив страхові внески за період серпень – листопад 2010 року крім 5993,21 гривні, що підтверджується платіжними дорученнями, в яких зазначено призначення платежу, однак відповідач відніс ці сплати на попередні періоди, тобто погашав суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Позивач зазначив, що постановою відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 08 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження згідно вимоги № Ю 42 від 05 січня 2011року накладено арешт на все майно позивача, що також підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 09 лютого 2011 року, а відтак, незаконно порушуються права позивача щодо користування власним майном, оскільки останнє заборонено відчужувати.
Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях № 3188/06 від 27 квітня 2011 року, згідно яких зазначив, що відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавчо передбачений механізм зарахування сум, що надходять від страхувальника, в рахунок сплати недоїмки по страховим внескам, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення та механізм накладення фінансових санкцій та пені спрямований на дотримання страхувальниками платіжної дисципліни, метою якої є додержання конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» є юридичною особою та має код 00180841, що підтверджується відповідною довідкою управління статистики у місті Донецьку АБ № 214100 (а.с. 6).
Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на адресу позивача надіслано вимогу про сплату боргу № Ю 42 від 05 січня 2011 року на загальну суму 132880, 41 гривні, яка складається з недоїмки по страхових внесках у сумі 85334,82 гривні, фінансових санкцій у сумі 23548,47 гривні та пені у сумі 23997,12 гривні та вимогу № Ю 85 від 04 лютого 2011 року на загальну суму 176967,32 гривні, яка складається з недоїмки по страхових внесках у сумі 130043,72 гривні, фінансових санкцій у сумі 23243,99 гривні та пені у сумі 23697,60 гривні
З метою узгодження даних сум позивач звернувся листом від 12 січня 2011 року до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька з проханням надати помісячну розшифровку сум, вказаних у вимозі № Ю 42 від 05 січня 2011року (а.с. 9). На даний запит відповідач повідомив позивача, що сума боргу, зазначена у вимозі № Ю 42 від 05 січня 2011року складається з недоїмки по страхових внесках з серпня 2010 року по листопад 2010 року у сумі 85334,82 гривні, а саме: у серпні 2010 року – частково у сумі 1419,07 гривні з нарахованих внесків у розмірі 38924,42 гривні, у вересні 2010 року – 32664,22 гривні, у жовтні 2010 року – 24402,83 гривні, у листопаді 2010 року – 26848,70 гривні та недоїмки зі сплати штрафних санкцій та пені відповідно у розмірах 23548,47 гривні та 23997,12 гривні відповідно до рішень № 971, 964 та частково сплаченого рішення № 963: штрафна санкція – 1828,30 гривні та пені 2081,89 гривні (а.с. 10).
Заявою від 02 березня 2011 року № 1-11/96 позивач звернувся до відповідача щодо узгодження, зазначених у вимозі № Ю 42 від 05 січня 2011року сум (а.с. 11-12). Позивач зауважив, що з нарахованих з серпня 2010 року по листопад 2010 року 122840,17 гривень страхових внесків ним сплачено 116846,96 гривень, а фактична недоїмка складає 5993,21 гривні. Дана інформація підтверджується платіжними дорученнями із вказанням конкретного направлення платежу – страхових внесків за серпень 2010 року – листопад 2010 року.
Листом від 09 березня 2011 року № 1889/92 відповідач відмовив узгодити суму вимоги № Ю 42 від 05 січня 2011року (а.с. 19-20).
Крім того, заявою від 02 березня 2011 року № 1-11/97 позивач звернувся до відповідача щодо узгодження, зазначених у вимозі № Ю 85 від 02 лютого 2011року сум (а.с. 13-14). Позивач зауважив, що з нарахованих за грудень 2010 року 44746,90 гривень страхових внесків ним сплачено 71997,43 гривень, а переплата складає 21257,32 гривні. Дана інформація підтверджується платіжними дорученнями із вказанням конкретного направлення платежу – страхових внесків за грудень 2010 року.
Листом від 09 березня 2011 року № 1888/92 відповідач відмовив узгодити суму вимоги № Ю 42 від 05 січня 2011року (а.с. 17-18).
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України № 1058 від 09.07.2003р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, а також Змінами до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженими Постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009р. №19-1 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.09.1009р. за №825/16841.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(надалі –Закон) передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону визначено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Частиною 2 ст. 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частина 3 ст. 106 Закону встановлює право Територіальних органів Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилати страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Суми пені та штрафів можуть бути включені до Вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов”язано із виникненням та сплатою недоїмки (ч. 14 ст. 106 Закону).
Порядок формування та направлення Вимоги про сплату боргу урегульований Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 (надалі –Інструкція).
Відповідно до п.п. „б” та „в” п. 8.2. Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків і якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
На підставі наданих розрахунків по сплаті страхових внесків та платіжних доручень судом встановлено, що в серпні 2010 року позивач згідно наданого ним до управління Пенсійного фонду України розрахунку нарахував внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 38924,42 гривні (а.с.21-23). Позивачем сплачено за серпень 2010 року 43821,00 гривня, з яких 39430,00 гривень складають нарахування 33,2%, сплачені платіжними дорученнями № 1280 від 21 серпня 2010 року на суму 5697, 00 гривень, № 1296 від 25 серпня 2010 року на суму 4360,00 гривень, № 1398 від 14 вересня 2010 року на суму 142,00 гривні, № 1486 від 04 жовтня 2010 року на суму 17430,00 гривень, № 1638 від 04 листопада 2010 року на суму 8888 гривень, № 1734 від 24 листопада 2010 року на суму 2913,00 гривень та 4391,00 гривня нарахувань 2,0%, сплачених платіжними дорученнями № 1281 від 21 серпня 2010 року на суму 342,00 гривні,
№ 1297 від 25 серпня 2010 року на суму 309,00 гривень, № 1397 від 14 вересня 2010 року на суму 9,00 гривень, № 1487 від 04 жовтня 2010 року на суму 3198,00 гривень, № 1637 від 04 листопада 2010 року на суму 533,00 гривні.
В вересні 2010 року позивач згідно наданого ним до управління Пенсійного фонду України розрахунку нарахував внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 32664,22 гривні (а.с.24-26). Позивачем сплачено за вересень 2010 року 33768,96 гривні, з яких 31729,00 гривень складають нарахування 33,2%, сплачені платіжними дорученнями № 1486 від 04 жовтня 2010 року на суму 5000, 00 гривень, № 1634 від 04 листопада 2010 року на суму 10222,00 гривень, № 1653 від 11 листопада 2010 року на суму 16407,00 гривень, № 1666 від 12 листопада 2010 року на суму 100,00 гривень та 2039,96 гривень нарахувань 2,0%, сплачених платіжними дорученнями № 1487 від 04 жовтня 2010 року на суму 300,00 гривень, № 1633 від 04 листопада 2010 року на суму 754,96 гривні, № 1654 від 11 листопада 2010 року на суму 985,00 гривень.
В жовтні 2010 року позивач згідно наданого ним до управління Пенсійного фонду України розрахунку нарахував внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 24402,83 гривні (а.с.27-29). Позивачем сплачено за жовтень 2010 року 15730,00 гривень, з яких 14488,00 гривень складають нарахування 33,2%, сплачені платіжними дорученнями № 1734 від 24 листопада 2010 року на суму 5068, 00 гривень, № 1826 від 21 грудня 2010 року на суму 9380,00 гривень, № 1860 від 22 грудня 2010 року на суму 40,00 гривень та 1242,00 гривні нарахувань 2,0%, сплачених платіжними дорученнями № 1733 від 24 листопада 2010 року на суму 580,00 гривень, № 1828 від 21 грудня 2010 року на суму 662,00 гривні.
В листопаді 2010 року позивач згідно наданого ним до управління Пенсійного фонду України розрахунку нарахував внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 26848,70 гривень (а.с.30-32). Позивачем сплачено за листопад 2010 року 23527,00 гривень, з яких 22133,00 гривні складають нарахування 33,2%, сплачені платіжними дорученнями № 1736 від 24 листопада 2010 року на суму 5166, 00 гривень, № 1835 від 21 грудня 2010 року на суму 7960,00 гривень, № 1880 від 24 грудня 2010 року на суму 9007,00 гривень та 1394,00 гривні нарахувань 2,0%, сплачених платіжними дорученнями № 1737 від 24 листопада 2010 року на суму 310,00 гривень, № 1844 від 21 грудня 2010 року на суму 544,00 гривні, № 1874 від 24 грудня 2010 року на суму 540,00 гривень.
Всі платіжні доручення мають вказання напряму платежу – сплата страхових внесків із заробітної плати за конкретні місяці року.
Таким чином, судом встановлено, що вказана у вимозі № Ю 42 від 05 січня 2011року недоїмка, яка виникла станом на 31 грудня 2010 року у розмірі 85334,82 гривні не відповідає фактичним даним, оскільки позивачем самостійно нараховано внесків за серпень-листопад 2010 року у сумі 122840,17 гривень, а сплачено у сумі 116846,96 гривень,тобто, недоїмка (несвоєчасно сплачені страхові внески) складає 5993,21 гривні.
Крім того, судом встановлено, що вимога № Ю 85 від 04 лютого 2011 року, яка виникла станом на 31 січня 2011 року складається з недоїмки, продубльованій у попередній вимозі № Ю 42 від 05 січня 2011року та страховим внескам за грудень 2010 року. Недоїмка по страховим внескам станом на 31 січня 2010 року визначена відповідачем за період серпень – грудень 2010 року у сумі 130043,72 гривні.
В грудні 2010 року позивач згідно наданого ним до управління Пенсійного фонду України розрахунку нарахував внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 44746,90 гривень (а.с.33-35). Позивачем сплачено за грудень 2010 року 71997,43 гривень, з яких 68190,21 гривні складають нарахування 33,2%, сплачені платіжними дорученнями № 1835 від 21 грудня 2010 року на суму 3100, 00 гривень, № 1913 від 29 грудня 2010 року на суму 55687,93 гривні, № 1933 від 30 грудня 2010 року на суму 8780,28 гривень, № 1975 від 13 січня 2011 року на суму 622,00 гривні та 3807,22 гривні нарахувань 2,0%, сплачених платіжними дорученнями № 1844 від 21 грудня 2010 року на суму 186,00 гривень, № 1915 від 29 грудня 2010 року на суму 2818,56 гривні, № 1935 від 30 грудня 2010 року на суму 764,66 гривень, № 1968 від 13 січня 2011 року на суму 38,00 гривень.
Всі платіжні доручення також мають вказання напряму платежу платежу – сплата страхових внесків із заробітної плати за конкретні місяці року.
Таким чином, судом встановлено, що вказана у вимозі № Ю 85 від 04 лютого 2011року недоїмка, яка виникла станом на 31 січня 2011 року у розмірі 130043,72 гривні не відповідає фактичним даним, оскільки позивачем самостійно нараховано внесків за серпень - грудень 2010 року у сумі 167587,07 гривень, а сплачено у сумі 188844,39 гривень, тобто, переплата по страхових внесках складає 21257,21 гривні.
Документів, якими сплачувалися фінансові санкції за спірний період позивачем не надано. В картках особового рахунку позивача, наданих відповідачем взагалі не визначено документів, згідно яких застосовані фінансові санкції до позивача, рішень про застосування фінансових санкцій також не надано. Позивачем не сплачувалися з січня 2011 року по лютий 2011 року суми штрафних санкцій та пені, однак суми штрафних санкції та пені у вимозі № Ю 42 від 05 січня 2011року та у вимозі № Ю 85 від 04 лютого 2011року не співпадають.
Відповідно до частини 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач зараховував поточні платежі в рахунок погашення недоїмки, фінансових санкцій та пені, що виникли у минулих періодах.
Суд зауважує, що вищевказана норма Закону України № 1058 не встановлює право чи обов’язок органів Пенсійного фонду України при зарахуванні страхових внесків, самостійно сплачених платником, змінювати призначення платежу та його напрямок.
Такі дії відповідача суперечать статті 41 Конституції України, згідно якої, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосовано лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі, в порядку, встановленому законом та за умови попереднього і повного відшкодування іх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Частинами 1,5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
Частиною 7 статті 66 Господарського кодексу України гарантовано державою захист майнових прав підприємства.
Відповідач, здійснивши перерозподіл на свій розсуд власних коштів підприємства без врахування призначення платежу порушив право позивача на власність, яке гарантується Конституцією України та Господарським кодексом України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено в судовому засіданні, сума боргу, визначена спірними вимогами № Ю 42 від 05.01.2011р., № Ю 85 від 04.02.2011 р. не відповідає фактичним обставинам, а отже, визначена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування», а тому позов відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про скасування вимог № Ю 42 від 05 січня 2011року, № Ю 85 від 04 лютого 2011 року – задовольнити.
Скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька № Ю 42 від 05 січня 2011 року.
Скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька № Ю 85 від 04 лютого 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2011 року в присутності представників позивача та відповідача.
Повний текст постанови буде складено протягом п’яти днів.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.