Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4559/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 25хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Артемвугілля»
до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста
Горлівки Донецької області
про визнання недійсним та скасування рішення № 559/32270533 від 14.03.2011р. у
розмірі 4626943,78 гривень
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 за дов. від 23 березня 2011 року № 41-11/57,
представник відповідача: не з’явились
Державне підприємство «Артемвугілля» звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 559/32270533 від 14.03.2011р. у розмірі 4626943,78 гривень.
Позивач у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні у позові, просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання двічі не з’явився, хоча про дачу, час, місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень до суду не надав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Артемвугілля» звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 559/32270533 від 14.03.2011р. у розмірі 4626943,78 гривень.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області в акті перевірки від 04 березня 2011 року № 23 неправильно визначило суми страхових внесків за жовтень 2009 року, не сплачених у строки встановлені законодавством у розмірі 3626459,45 грн. та за січень 2010 року у розмірі 5627428,12 гривень, вважаючи їх авансовими платежами та невірно визначило розмір штрафних санкцій – 50%, замість 10% від несвоєчасно сплачених платежів.
Згідно зі ст. 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.
Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками, тобто, платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:
«Страхувальники» це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
«роботодавець» - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом».
У відповідності до п.4 ст.20 Закону «сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду».
Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами. Цим Законом визначено, що гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий відповідний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати.
Таким чином, стоки сплати страхових внесків гірничими підприємствами збільшилися даним Законом, а базовий період не змінився.
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
14 березня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області винесено рішення № 559/32270533 відносно позивача про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків (а.с.35).
Згідно до п.2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У відповідності до п.9 ст. 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу, який розраховується залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В пункті 1.6 акту перевірки позивача від 04 березня 2011 року № 23 перевірено сплату авансових платежів по страхових внесках (а.с. 30). Так, перевіркою встановлено порушення вимог ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пропорційності сплати авансових платежів із страхових внесків при виплаті зоробітної плати протягом базового звітного періоду, а саме: 27 листопада 2009 року згідно платіжних доручень №№ 1182-1193 по СП «Шахта ім. Калініна» на загальну суму 2478731,08 гривень, №№ 1167-1178 по СП «Шахта ім. Леніна» на загальну суму 3542817,14 гривень, №№ 1128-1138 по СП «Шахта ім. Румянцева» на загальну суму 4147428,29 гривень, №№ 1140-1165 по СП «Шахта ім. Гайового» на загальну суму 2974973,12 гривень виплачена заробітна плата у загальній суму 13143949,63 гривні за жовтень 2009 року. Сума авансових платежів по страховим внескам складає 4363791,28 гривень. Сплачено 737331,83 гривни, недоотримано страхових внесків 3626459,45 гривень. При цьому у позивача була недоїмка у картках особового рахунку у сумі 19776029,41 гривні.
26 лютого 2010 року було сплачено заробітну плату за січень 2010 року на загальну суму 16950084,69 гривень згідно платіжних доручень №№ 80-92 по СП «Шахта ім. Калініна» на загальну суму 2568940,12 гривень, №№ 109-120 по СП «Шахта ім. Леніна» на загальну суму 3565689,87 гривень, №№ 96-107 по СП «Шахта ім. Румянцева» на загальну суму 4399581,07 гривень, №№ 125-146 по СП «Шахта ім. Гайового на загальну суму 3979366,98 гривень, №№ 272-508 по іншим структурним підрозділам на загальну суму 2436506,65 гривень. Відповідач вважає, що сума авансових платежів по страховим внескам складає 5627428,12 гривень. При цьому у позивача була недоїмка у картках особового рахунку у сумі 39413820,54 гривні.
Відповідач вважає, що Пенсійний фонд недоотримав при виплаті заробітної плати за вказані періоди страхових внесків на суму 9253887,56 гривень. Такі ж дані містяться у додатку 5 до акту перевірки позивача від 04 березня 2011 року (а.с. 33).
Однак, дані суми не можна вважати авансовими платежами та застосовувати на них штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених авансових платежів, враховуючи приписи Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яким було внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо строків сплати страхових внесків за відповідний базовий період, а саме: не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду. При цьому слід зазначити, що базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону залишається календарний місяць. Отже, відповідач неправомірно розширив базовий звітний період та помилково вважає сплату страхових внесків сплатою авансових платежів.
Таким чином, оскільки вказані виплати у сумі 9253887,56 гривень сплачуються не за базовий звітний період, а є розрахунком по заробітній платі за жовтень 2009 року та за січень 2010 року, їх слід вважати несвоєчасно сплаченими страховими внесками, на які, відповідно п.2.ч.9 ст. 106 Закону України № 1058, яка діяла на час спірних правовідносин слід було застосовувати штрафні санкції у розмірі 10%.
Згідно з пп. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Державного підприємства «Артемвугілля» до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 559/32270533 від 14.03.2011р. у розмірі 4626943,78 гривень – задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області № 559/32270533 від 14.03.2011р. у розмірі 4626943,78 гривень.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Артемвугілля» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.