Судове рішення #155897
А17/195-06


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


12.09.06р.


Справа № А17/195-06

За позовом Приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет”, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя —Стрелець Т. Г.

                                                                 Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача: Базилевич Ю.О., довіреність № 105 від 06.09.2006р., представник;

від відповідача: Багно Ю.В., довіреність № 41 від 16.08.2006р., завідувач сектору.

Суть спору:

Приватний вищий навчальний заклад “Нікопольський економічний університет” (у подальшому —позивач) звернувся до господарського суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції № 0001212342/0/21131 від 01.06.2006р. і № 0001212342/1/25658 від 30.06.2006р., якими позивачеві було донараховано податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він правомірно користувався пільгою, наданою п. п. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ”), оскільки він має спеціальний дозвіл –ліцензію на надання освітніх послуг. Також позивач посилається на порушення відповідачем норм процесуального права при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує, що надання послуг по курсовій підготовці з вивчення дисциплін навчального плану позивача та з курсової підготовки за спеціальністю “Бухгалтер-оператор ПК” не підлягають ліцензуванню, тому позивачем неправомірно застосована пільга, передбачена п. п. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону “Про ПДВ”. На думку відповідача, застосування вказаної пільги можливо лише у випадку здійснення тих видів освітньої діяльності, на які передбачено отримання відповідного дозволу (ліцензії).

У судовому засіданні 12.09.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

Відповідачем було здійснено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої було складено Акт від 23.05.2006р. № 886/231.20250006.

Актом перевірки було виявлено порушення п.п. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону “Про ПДВ”, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 15374,16 грн.

За наслідками Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001212342/0/21131 від 01.06.2006р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 23061,24 грн., у тому числі 15374,16 грн. —основний платіж, 7687,08 грн. —штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав відповідачеві скаргу, яка була залишена без задоволення Рішенням відповідача від 30.06.2006р.

За наслідками розгляду первинної скарги відповідач виніс нове податкове повідомлення-рішення № 0001212342/1/25658 від 30.06.2006р., яким залишив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість без змін.

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:

- з первинних бухгалтерських та розпорядчих документів, які були надані до перевірки (оборотні відомості по бухгалтерському рахунку 681, первинні банківські та касові документи, накази позивача № 262 від 27.10.04р. та № 208 від 20.09.04р. „Про зарахування слухачів курсів”, № 273 від 04.11.2004р. „Про зарахування слухачів курсів”, № 265 від 28.10.2004р. та № 16 від 20.01.2005р. „Про зарахування слухачів на підготовчі курси”, № 300 від 30.11.2004р. „Про зарахування слухачів на підготовчі курси”), вбачається, що у 4 кв. 2004р. позивач проводив зарахування та навчання слухачів на курси „Підготовка до вступу у вищі навчальні заклади”;

- зарахування слухачів на курси було здійснено відповідно до наказів № 265 від 28.10.2004р. та № 16 від 20.01.2005р. „Про зарахування слухачів на підготовчі курси”, № 300 від 30.11.2004р. „Про зарахування слухачів на підготовчі курси”;

- також позивач проводив зарахування та навчання слухачів курсів за спеціальністю „Бухгалтер-оператор ПК” згідно наказів № 262 від 27.10.04р. та № 208 від 20.09.04р. „Про зарахування слухачів курсів”, № 273 від 04.11.2004р. „Про зарахування слухачів курсів”;

- у  відзиві відповідач пояснює, що на запит відповідача № 16943/10/23-122 від 04.05.2006р. щодо надання дозвільних документів на проведення курсової підготовки у перевіряємому періоді позивач надав пояснення (лист № 57 від 05.05.2006р.), де зазначено, що „зарахування слухачів для здобуття професії „Бухгалтер - оператор ПК” не потребує ліцензії, так як така професія не включена до Державного класифікатора професій ДК - 003 - 95, а підготовчі курси з вивчення окремих дисциплін навчального плану ПВНЗ „НЕУ” не включені в перелік освітніх послуг, на які потрібна ліцензія”;

- відомості стосовно внутрішньої організаційної діяльності позивача і стосовно пояснення на запит відповідача, викладені відповідачем у відзиві, позивачем не спростовуються.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі наступного.

У відповідності з пп. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону “Про ПДВ” звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з виховання та освіти дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури; послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках.

Відповідно до Постанови КМУ № 1380 від 29.08.2003р. „Про ліцензування освітніх послуг” та п. 5 Порядку ліцензування освітніх послуг, ліцензуванню підлягають послуги щодо професійної підготовки, перепідготовки, курсового професійно - технічного навчання, підвищення кваліфікації робітників за умови, що відповідні професії включено до Державного класифікатора професій ДК - 003 - 95, затвердженого наказом Держстандарту від 27.07.1995 р. № 257.

Спеціальність „Бухгалтер-оператор ПК” не передбачена в Державному класифікаторі професій ДК-003-95, затвердженого наказом Держстандарту від 27.07.1995р. № 257.

Постановою КМУ від 21.01.1998р. за № 61 „Про перелік послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість” затверджено перелік послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти, що надаються навчальними закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. п. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону „Про ПДВ”.

Таким чином, враховуючі те, що надання послуг по курсовій підготовці з вивчення дисциплін навчального плану позивача та з курсової підготовки за спеціальністю „Бухгалтер - оператор ПК” не підлягають ліцензуванню, позивачем неправомірно застосована пільга з податку на додану вартість згідно пп. 5.1.3 п.5.1 ст. 5 Закону „Про ПДВ”.

Застосування пільги, передбаченої пп. 5.1.3 п.5.1 ст. 5 Закону „Про ПДВ” стосується лише тих видів освітньої діяльності, на які передбачено отримання відповідного дозволу (ліцензії).

Таким чином, позивач в порушення пп. 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Закону „Про ПДВ” неправомірно користувався пільгою по податку на додану вартість: не включив до складу оподатковуваних обсягів з податку на додану вартість реалізованих послуг по вищевказаній курсовій підготовці з вивчення дисциплін навчального плану та за спеціальністю „Бухгалтер - оператор ПК”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що освітні послуги з надання курсової підготовки підлягають ліцензуванню у встановленому законом порядку, і, водночас, не спростовано, відомості, викладені відповідачем у відзиві на позов.

Також позивачем неправомірно зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм процесуального права, оскільки форма податкового повідомлення-рішення передбачена Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень  платникам податків, затвердженим Наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р.

За наведених обставин позовні вимоги є необґрунтованими і у задоволенні позову має бути відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —


П о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет” повністю.


Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.


Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.


Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець


25.09.2006р.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація