Судове рішення #155888
11/252-06


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.06р.


Справа № 11/252-06


За позовом  приватного підприємства "Піонер - Плюс", м. Дніпропетровськ 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 143 668, 48 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс", м. Дніпропетровськ

до  приватного підприємства "Піонер - Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 117 764 грн.


Суддя  Мельниченко І.Ф.


Представники:

  Від позивача: Торорощенко Г.В., довіреність №23 від 10.07.2006 року, представник

    Від відповідача: Бахмат А.Ю., довіреність від 20.09.2005 року, представник   


СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути 136 528, 20 грн., що складають 80% вартості товару поставленого на підставі договору №12-05-06/1 від 12.05.2006 року по залізничним накладним №45949815, №45949818, №46005482, з врахуванням залізничного тарифу; 313, 87 грн. річних.

21.07.2006 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути 149 446, 70 грн., що складають  (100%) вартості товару (з врахуванням залізничного тарифу); 7 472, 34 грн. штрафу; 526, 28 грн. річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач не визнаючи вимоги позивача вказує на те, що відповідно до умов договору позивач повинен здійснювати щомісячно поставку товару обсягом не менше ніж 500 тон, оскільки обсяги поставки не виконані, у Покупця (відповідача) не виникло зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару в сумі 143 668, 48 грн.

24.07.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс" звернулось із зустрічною позовною заявою в якій просить стягнути з приватного підприємства "Піонер - Плюс" 117 764 грн. неустойки за   недопоставку продукції за договором №12-05-06/1 від 12.05.2006 року.

Приватне підприємство "Піонер - Плюс" у відзиві на зустрічну позовну заяву не визнаючи позовні вимоги викладені у ній посилається на те, що він належним вином виконував  зобов'язання щодо поставки.

У судовому засіданні 25.07.2006 року оголошувалась перерва  до 03.08.2006року.

В судовому засідання за згодою представників  сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши  матеріали справи, по первісному позову,  заслухавши представників сторін, господарський суд, -   


ВСТАНОВИВ:

12.05.2006 року сторони уклали договір  №12-05-06/1 згідно якому Постачальник (позивач у справі по первісному позову) зобов'язався поставити та передати у власність брухт та відходи чорних металів, а Покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання сплачувати поставлені партії товару (п.1.1 договору).

Відповідно до п.12 договору вид та ціна товару фіксуються у відповідних специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Виконуючи умови договору позивач поставив на адресу, зазначену в договорі) передбачений його умовами товар на суму 143 668, 48 грн., що підтверджується залізничним накладним №45949815, №45949818, №46005482 та видатковими накладними №РН-017 від 22.06.2006 року, №РН-016 від 22.06.2006 року, №РН-015 від 11.11.2006 року.

П.2.3 договору передбачено повернення Постачальнику залізничного тарифу за умови завантаження вагону не менш ніж 50 тон.

В п.5.6 договору встановленого, що оплата товару здійснюється в 2 етапи: 80 % та 20% його вартості, про те строк оплати в договорі не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодекс України, якщо строк виконання боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Позивач 17.07.2006 року та 26.07.2006 року звернувся до відповідача з вимогою про оплату товар та залізничного тарифу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлені відповідно до вказівок закону, договору.  

Відповідач на момент розгляду спору зобов'язання по оплаті не виконав, в зв'язку з чим вимоги щодо стягнення вартості товару та залізничного тарифу в сумі 149 446, 70 грн. слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення річних за період 31.05.2006 року по 13.06.2006 року задоволенню не підлягають оскільки як вже зазначалось вище прострочення в оплаті стосовно 80% вартості товару мало місце лише з 25.07.2006 року, стосовно 20% вартості товару з 02.08.2006 року.

Не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення штрафу, нарахованого  позивачем відповідно до п.66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення від 25.07.1988 року №888, оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991 року до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законом України.  Питання щодо відповідності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань урегульовано законодавством України, зокрема, 22.11.1996 року було прийнято Закон України №543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно ст. 1 зазначеного вище Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється  за згодою сторін.

Як вбачається із спірного договору, сторонами не було узгоджено умови про стягнення пені за несвоєчасне оплату поставленого  товару.

З огляду на викладене первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, господарський суд, -   


ВСТАНОВИВ:

12.05.2006 року сторони уклали договір №12-05-06/1 на поставку брухту та відходів чорних металів.

При укладанні спірного договору сторонами узгоджувались обсяги товару, який належав до поставки.

Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс" посилається на те, що при укладенні договору було досягнуто згоди, що мінімальний обсяг поставляємого   товару на місяць складає 500 тон.

Зазначені обсяги не виконанні Постачальником, в зв'язку  з чим з останнього підлягає до стягнення  неустойка передбачена п. 6.1 договору.

Вимоги заявлені в зустрічній позовній заяві задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу с. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Позивач не надав оригінал договору, в якому зазначені обсяги  вказані у позовній заяві.

Як вбачається із копії договору, залученого до матеріалів справи приватним  підприємством  "Піонер - Плюс", та оригіналу наданого для огляду в судове засідання, в п.3.2 договору сторони досягли згоди, що обсяги поставляємих  партій товару, відповідають обсягами вказаних в залізничних накладних, які є невід'ємними частинами договору.

Як пояснив в засіданні представник  приватного підприємства "Піонер - Плюс" копія договору, яка ним помилково була залучена до матеріалів справи раніше (арк. спр. №9-11), це є лише копія проекту договору, яка не має подальшого підтвердження, як то передбачено в. п. 9.7 договору.

Остаточний варіант договору, копія якого залучена до матеріалів справи 25.07.2006 року, (арк. спр. 76-78) має оригінальне підтвердження, яке було надано представником відповідача по зустрічному позову в засіданні.

Документального спростування зазначених вище обставин представник позивача по зустрічному позову не надав.

З огляду на вищевикладене судом приймається до уваги договір, який має оригінальне підтвердження,  і в п. 3.2  якого, вже зазначалось вище, сторони досягли згоди, що  "Постачальник здійснює поставку партії товару в обсягах, вказаних в залізничних квитанціях в прийомі вантажу".

При викладених обставинах вимоги позивача по зустрічному позову задоволенню не підлягають, оскільки останній не довів факт недопоставки товару за спірний період .

Керуючись ст.ст.525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  


                                               В И Р І Ш И В:          

По первісному позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс", м. Дніпропетровськ на користь  приватного підприємства "Піонер - Плюс", м. Дніпропетровськ  149 446, 70 грн. основного боргу,  1 494, 47  грн. держмита, 110, 92 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

По зустрічному позову.

У позові відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя


 І.Ф. Мельниченко


Рішення підписано

10.08.2006 року


 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація