Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2011 року Справа № 2а-2987/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

за участю секретаря судового засідання Бойко В.В.,

та представників сторін:

від позивача –  старший державний податковий  інспектор юридичного відділу

                         ОСОБА_1 (довіреність від 21.07.2010 №21,дійсна до 21.07.2011),

від відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35902 грн. 00 коп.,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

         05 квітня 2011 року позивач – Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ №637 від  15.12.2004, Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 у розмірі 35902,00 грн.

       В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

      Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) знаходиться на податковому обліку в Троїцькому відділенні Сватівської МДПІ Луганської області в  якості платника податків з 22.01.2009 за №9166.

           05 серпня 2010 року працівниками ДПА в Луганській області проведено перевірку питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій громадянином ОСОБА_2. У ході перевірки були встановлені наступні порушення останнім: ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме – розрахункова операція була проведена без застосування РРО та не був виданий розрахунковий документ; абзацу 3 п.2.6 ст.2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ №637 від  15.12.2004, а саме – не були оприбутковані готівкові кошти у повному обсязі їх фактичного надходження; пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000, а саме – невиконання щоденних записів про рух готівкових коштів та сум розрахунків.

            На підставі акту про результати перевірки з питань дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 05.08.2010 №0305/12/32/23/НОМЕР_1 Сватівською МДПІ Луганської області винесено рішення про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій від 16.08.2010 №000172304/0, яким визначено податкове зобов’язання  по сплаті адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 35902,00 грн., яке отримано останнім особисто 18.08.2010.

28.01.2011 Сватівською МДПІ Луганської області ОСОБА_2 виставлено податкову вимогу №15.

        Станом на 31.03.2011 відповідачем у даній справі - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 допущено несплату до бюджету штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35902,00 грн., які до цього часу до бюджету залишаються не перерахованими.

          На підставі викладеного, позивач просив стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 35902,00 грн., який рахується станом на 31.03.2011 та виник на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.08.2010 №0000172304.

           У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35902,00 грн., надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

         Відповідач у судове засідання 27.04.2011 не прибув, у письмових поясненнях на адміністративний позов від 18.04.2011 просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

         Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

         Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

         Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

       Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

         Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

           Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

           Згідно ч.1 ст.11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

           Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

             01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

                У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

        - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

       - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

        - штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

          - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

          Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

         Статтею 113 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом (пункт 113.2.). Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (пункт 113.3).

          У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 20.01.2009 за реєстраційним номером № 2 378 000 0000 000868 та взятий на податковий облік у якості платника податків у Троїцькому відділенні Сватівської МДПІ Луганської області з 22.01.2009 за №9166 (а.с.4,18).

            Реєстраційним посвідченням Троїцького відділення Сватівської МДПІ Луганської області №1231000176 від 23.02.2009 підтверджується  здійснення 23.02.2009 реєстрації реєстратора розрахункових операцій MINI-500-02/ME, заводський №ПБ 57306640, фіскальний №1231000176, версія програмного забезпечення 52.03, що належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) та призначений для використання в господарській одиниці - магазині «Лавка»  за адресою: Луганська область, смт.Троїцьке, вул.Чкалова,буд.91 (1) (а.с.6).

          Довідкою Троїцького відділення Сватівської МДПІ Луганської області №1231000176 від 23.02.2009 підтверджується  здійснення реєстрації книги обліку розрахункових операцій для використання в господарській одиниці - магазині «Лавка»  за адресою: Луганська область, смт.Троїцьке, вул.Чкалова,буд.91(1), з реєстратором розрахункових операцій MINI-500-02/ME, зав.№ПБ 57306640, фіскальний №1231000176, що належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) (а.с.7).

              05 серпня 2010 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Луганській області, на підставі направлення №340 від 02.08.2010 та Законів України  «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII (зі змінами та доповненнями), «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 №98/96-ВР, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 за №1775-ІІІ (зі змінами та доповненнями), «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм  з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2007 за №367, здійснено перевірку господарської одиниці – магазину «Лавка», розташованого за адресою: Луганська область, смт.Троїцьке, вул.Чкалова,буд.91(1), що належить приватному підприємцю ОСОБА_2, за дотриманням останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

       У ході перевірки були встановлені наступні порушення:

        - статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме – розрахункова операція була проведена без застосування РРО та не був виданий розрахунковий документ;

        - абзацу 3 п.2.6 статті 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ №637 від  15.12.2004, а саме – не були оприбутковані готівкові кошти у повному обсязі їх фактичного надходження;

          - пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000, а саме – невиконання щоденних записів про рух готівкових коштів та сум розрахунків.

           За результатами проведеної перевірки складено акт №0305/12/32/23/НОМЕР_1 від 05.08.2010 (а.с.9-14). Продавець ОСОБА_3, яка була присутня під час проведення перевірки, з вказаним актом перевірки була ознайомлена, але від його підпису та отримання другого примірника відмовилися, про що було складено відмови від підписання матеріалів перевірки від 05.08.2010 (а.с.15).

        Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

         Відповідно до статті 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними  особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

         Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» регламентовано, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

          1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3 Закону);

         2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 Закону).

            Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

         Згідно із статтею 25 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

           Відповідальність за порушення норм постанови НБУ №637 від 15.12.2004 року  «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (за неоприбуткування та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

           Відповідно до п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 (із змінами та доповненнями) використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

     - наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

    - підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

        - щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

         - ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

            На підставі акта перевірки від 05.08.2010 року №0305/12/32/23/НОМЕР_1 за та у відповідності з абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року (із змінами та доповненнями) рішенням Сватівської МДПІ (Троїцьке відділення) Луганської області від 16 серпня 2010 року № 0000172304 до суб’єкта господарської діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 35902,00 грн. (а.с.8).

          16 вересня 2010 року рішення Троїцького відділення Сватівської МДПІ Луганської області від 16 серпня 2010 року № 0000172304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій було оскаржено відповідачем в судовому порядку.

          Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по справі №2а-7082/10/1270 адміністративний позов ОСОБА_2 до Троїцького відділення Сватівської МДПІ Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 серпня 2010 року №0000172304 залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з його відкликанням позивачем (а.с.41).

        Оскільки позивачем не було оскаржено в апеляційному порядку рішення суду від 24 грудня 2010 року по справі №2а-7082/10/1270, ухвала суду є такою, що набрала законної сили 28.01.2011, а тому, сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35902,00 грн. вважається узгодженою після набрання  законної сили ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2010.

      Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

      Відповідно до п. 14.1.154 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

       Відповідно до п. 59.1 ст.59  Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення та визначеному порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 №1037 та зареєстрованого в Міністерстві  Юстиції України 30.12.10 за №1432/18727.

      Так, 28.01.2011 Сватівською МДПІ Луганської області відносно відповідача винесено податкову вимогу №15 на суму 35902,00 грн.(а.с.19).

       Так, 07.02.2011 податкова вимога Сватівської МДПІ Луганської області № 15 від 28.01.2011 оскаржена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 по справі №2а-1269/11/1270 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сватівської міжрайонної державної  податкової інспекції Луганської області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги № 15 від 28.01.2011 відмовлено. Зазначена постанова суду оскаржена ОСОБА_2 в апеляційному порядку. На даний час справа №2а-1269/11/1270 знаходиться на апеляційному перегляді за апеляційною скаргою позивача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 в Донецькому апеляційному адміністративному суді та по суті не розглянута (а.с.32).

         Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

       - сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пункт 60.1.1.);

      - контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (пункт 60.1.2.);

        - контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пункт 60.1.3.);

       - рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пункт 60.1.4.);

        - рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пункт 60.1.5.).

         На час розгляду справи №2а-2987/11/1270 дані про скасування або зміну постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 по справі №2а-1269/11/1270 Донецьким апеляційним адміністративним судом у суду відсутні. Рішення Троїцького відділення Сватівської МДПІ Луганської області про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій №0000172304 від 16.08.2010 та податкову вимогу державним податковим органом не відкликано, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

            У порушення вимог статті 25 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 35902,00 грн. суб’єктом господарської діяльності – фізичною особою ОСОБА_2 в десятиденний термін з дня прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 серпня 2010 року № 0000172304 не сплачено.

          Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні (фінансові) санкції у розмірі 35902,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

        Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено на 04 травня 2011 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

         Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35902 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

         Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) в доход державного бюджету Троїцького району (код платежу 21080900, код отримувача 24048454, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, розрахунковий рахунок 31115104700354) суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35902 грн. 00 коп. (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот дві гривні 00 коп.), що виникла на підставі рішення №0000172304 від 16.08.2010.  

       Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

        Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

         Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

       Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

         У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

                Постанова складена в повному обсязі та підписана 04 травня 2011 року.

           СуддяО.О. Цицюра