Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2011 року Справа № 2а-1852/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання - Бойко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Міського комунального підприємства «Жилкомфорт» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 339427,51 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку, -
В С Т А Н О В И В:
02 березня 2011 року позивач - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Жилкомфорт» з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 339427,51 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на наступне.
Міське комунальне підприємство «Жилкомфорт» є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську. Станом на 01.02.2011 підприємство має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 339427,51 грн. за наступними платежами: з податку на додану вартість в сумі 292843,08 грн., по земельному податку в сумі 3923,92 грн., з податку з власників транспортних засобів у сумі 39002,21 грн., з єдиного податку в сумі 1644,65 грн., зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2,91 грн., з податку на прибуток в сумі 2010,74 грн. Зазначена податкова заборгованість утворилася через несплату відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов’язань, зазначених у податкових деклараціях та розрахунках. З метою погашення податкового боргу Ленінською МДПІ у м.Луганську на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 (який був чинним до 01.01.2011) відносно відповідача сформовані перша податкова вимога №1/1900 від 07.12.2005 та друга податкова вимога №2/312 від 06.02.2006, отримані уповноваженою особою відповідача. Одночасно із цим, Ленінською МДПІ у м.Луганську проведено описи активів, на які поширюється право податкової застави та складено відповідні акти опису активів МКП «Жилкомфорт» від 11.07.2006 №14, від 12.07.2006 №15, від 17.07.2006 №16, від 03.12.2008 №1236/23/44268/24-504. Відповідно до вимог п.8.3 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. У відповідності з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, який набув чинності з 01 січня 2011 року, органам державної податкової служби надано право на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. На підставі викладеного, у зв’язку з наявністю несплаченого податкового боргу, не здійснення відповідачем належних та максимально можливих заходів щодо добровільного погашення податкового боргу, позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в загальному розмірі 339427,51 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідача - платника податків Міського комунального підприємства «Жилкомфорт» (і.к. 30597192, місцезнаходження: 91031 м.Луганськ, кв. Героїв Брестської Фортеці, буд.31а).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача в судове засідання 18.04.2011 не з’явився з невідомих суду причин, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. У поясненнях на адміністративний позов №77 від 07.04.2011, що надійшли факсом до канцелярії суду 07.04.2011 за вх.№13627 (а.с.30) повідомив, що МКП «Жилкомфорт» знаходиться в стадії ліквідації відповідно до рішення Луганської міської ради №8/17 від 22.08.2006, а тому вважав, що відповідачем у справі повинна виступати ліквідаційна комісія МКП «Жилкомфорт».
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності зі статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач – Міське комунальне підприємство «Жилкомфорт» (код ЄДРПОУ 30597192) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 01.11.1999 за реєстраційним номером №1 382 120 0000 001002 (а.с.20) та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську в якості платника податків.
Станом на 01.02.2011 за відповідачем – Міським комунальним підприємством «Жилкомфорт» утворився податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 339427,51 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 292843,08 грн., по земельному податку в сумі 3923,92 грн., з податку з власників транспортних засобів у сумі 39002,21 грн., з єдиного податку в сумі 1644,65 грн., зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2,91 грн., з податку на прибуток в сумі 2010,74 грн.
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним до 01.01.2011), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У відповідності до цієї статті Ленінською МДПІ у м.Луганську на адресу відповідача були сформовані перша податкова вимога №1/1900 від 17.12.2005 на суму 44908,86 грн., яка була отримана особисто головним бухгалтером відповідача 15.12.2005 (а.с.18) та друга податкова вимога за № 2/312 від 06.02.2006 на суму 85251,10 грн., яка також була отримана особисто головним бухгалтером відповідача 10.02.2006 (а.с.17).
Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог на час розгляду справи судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.
11.03.2006 заступником начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську прийнято рішення №32 про стягнення коштів та продаж активів платника податків МКП «Жилкомфорт» в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.16).
Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 по справі №2а-3680/10/1270 задоволено адміністративний позов Ленінської МДПІ у м.Луганську до комісії по припиненню міського комунального підприємства «Жилкомфорт» про стягнення податкового боргу, якою з останнього стягнуто податковий борг з податку на додану вартість в сумі 289656,20 грн., з податку на прибуток в сумі 1069,00 грн., з податку з власників транспортних засобів в сумі 31095,58 грн., з земельного податку в сумі 2751,79 грн., з єдиного податку в сумі 1644,65 грн., зі сплати збору за забруднення в сумі 2,91 грн., а всього 326129,13 грн. (а.с.36-37).
02.11.2011 Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а-3680/10/1270 видано виконавчий лист (а.с.35).
16.03.2011 Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №25104175 по виконанню виконавчого листа, виданого 02.11.2011 Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а-3680/10/1270 (а.с.34).
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Орган державної податкової служби зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача – Міського комунального підприємства Жилкомфорт» у податковій заставі – витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №21900741 від 03.12.2008 (а.с.5), №12055175 від 12.04.2007 (а.с.7), № 8381351 від 20.07.2006 (а.с.8), №8277809 від 12.07.2006 (а.с.9), №8270662 від 12.07.2006 (а.с.10), актами опису активів, на які поширюється право податкової застави від 03.12.2008 №1236/23/44268/24-504 (а.с.6), від 17.07.2006 316 (а.с.11), від 12.07.2006 №15 (а.с.12), від 11.07.2006 №14 (а.с.14).
Таким чином, судом установлено, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 339427,51 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 292843,08 грн., по земельному податку в сумі 3923,92 грн., з податку з власників транспортних засобів у сумі 39002,21 грн., з єдиного податку в сумі 1644,65 грн., зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2,91 грн., з податку на прибуток в сумі 2010,74 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу не сплачено.
Суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків-відповідача, що перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Що стосується посилань відповідача у поясненнях на адміністративний позов за №77 від 07.04.2011, що надійшли факсом до канцелярії суду 07.04.2011 за вх.№13627, стосовно того, що МКП «Жилкомфорт» знаходиться в стадії ліквідації відповідно до рішення Луганської міської ради №8/17 від 22.08.2006 , а відповідачем у справі повинна виступати ліквідаційна комісія МКП «Жилкомфорт», судом вони оцінюються критично, виходячи з наступного.
Так, 14.04.2011 державному реєстратору Луганської міської ради судом було направлено запит за вих.№5716 з приводу надання відомостей про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо внесення до ЄДРПОУ можливого запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи МКП «Жилкомфорт», запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації або запису про судове рішення про порушення провадження справи про банкрутство юридичної особи відповідача (а.с.40).
18.04.2011 канцелярією Луганського окружного адміністративного суду від державного реєстратора Луганської міської ради Немкова Д.В. отримано довідку з ЄДРПОУ (вх.№15004), відповідно до якої юридичну особу Міське комунальне підприємство «Жилкомфорт» не припинено (а.с.41-43).
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 26 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Міського комунального підприємства «Жилкомфорт» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 339427,51 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку задовольнити.
Надати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у місті Луганську дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 339 427,51 грн. (триста тридцять дев’ять тисяч чотириста двадцять сім гривень 51 коп.) за рахунок майна Міського комунального підприємства «Жилкомфорт» (місцезнаходження: 91031 м.Луганськ, кв.Героїв Брестської Фортеці, буд.31а, код ЄДРПОУ 30597192), що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 26 квітня 2011 року.
СуддяО.О. Цицюра