Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2011 року Справа № 2а-2708/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Петросян К.Є.,
за участю секретаря: Ковіної І.В.,
сторін:
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: ОСОБА_1 (дов. від 14.01.2011),
представника третьої особи: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Артема» про визнання дій незаконними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
31 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.01.2011 старшим державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського МУЮ ОСОБА_1 було поновлено виконавче провадження №20730983 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-27401/09/1270 від 30.11.2009 про стягнення заборгованості, недоїмки та пені із страхових внесків з ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Артема» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області.
31.01.2011 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції ОСОБА_1 була винесена постанова про зупинення вищезазначеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості, недоїмки та пені зі страхових внесків, а підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 №2711, про що відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області стало відомо 14.02.2011, коли вони були отримані.
Позивач зазначив, що відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області не відноситься до учасників розрахунків, борг ДП «Луганськвугілля» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції по зупиненню виконавчого провадження №20730983 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 31.01.2011 про зупинення виконавчого провадження №20730983.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала суду письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких пояснила наступне.
Оскаржувана постанова винесена 31.01.2011, однак до суду позивач звернувся із позовною заявою 31.03.2011, тобто із порушенням десятиденного строку для звернення, передбаченого ст.181 КАС України.
Крім того, п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» чітко встановлено обов’язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Ч.3 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів. Тобто, встановлюється вичерпний перелік підстав, за якими державний виконавець має право проводити виконавчі дії у випадках, коли стороною виконавчого провадження є підприємство, що бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Страхові внески до вказаного переліку підстав ніяким чином не відносяться.
П.2 глави 11 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», щодо таких підприємств зупиняється дія ст. 4, 5 цього Закону, крім виконання рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів. Тобто, вищевикладеними нормами не тільки зобов’язано державного виконавця у вказаних випадках зупиняти виконавче провадження, а ще й заборонено використовувати свої повноваження та заходи виконання рішень у повному обсязі. Таким чином, не зупинення державним виконавцем виконавчого провадження було б прямим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», і саме такі дії (бездіяльність), безумовно були б незаконними. До закінчення терміну процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», питання щодо поновлення виконавчого провадження вирішується судом, але при цьому дії державного виконавця є такими, що відповідають вимогам законодавчих актів, регулюючих дії виконавчої служби.
Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що під дію мораторію входить заборгованість підприємства, що є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих.
На момент винесення рішення був чинним законом України «Про систему оподаткування», ч.4 ст.2 якого встановлено, що сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.
Чинним Податковим кодексом України також встановлено, що збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку становить податкову систему України. Отже, страхові внески входять до податкової системи України. На підставі вищевикладеного, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи – ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Артема» в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності із ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні – державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 по справі №2а-27401/09/1270 було задоволено позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства «Луганськвугілля» особі відокремленого підрозділу «Шахта «Артема» у розмірі 785144,88 грн.
04.01.2011 старшим державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського МУЮ ОСОБА_1 було поновлено виконавче провадження №20730983 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-27401/09/1270 від 30.11.2009 про стягнення заборгованості, недоїмки та пені із страхових внесків з ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Артема» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області (а.с.8).
31.01.2011 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції ОСОБА_1 була винесена постанова про зупинення вищезазначеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості, недоїмки та пені зі страхових внесків, а підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 №2711 (а.с.7). Зазначена постанова була отримана позивачем 14.02.2011 за вхідним номером 309, що підтверджується штампом про отримання на супровідному листі від 31.01.2011 за №1492 (а.с.9).
Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 XIV від 23.09.1999р. (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22.02.2001р. №2272-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Частиною 2 статті 2 Закону № 2711-IV передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2711-IV передбачено, що до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону № 2711-IV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
- підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
- є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
- підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
- передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
- підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Таким чином, п. 1.4 ст. 1 Закону № 2711-IV встановлений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІУ "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Дія Закону № 2711-IV поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п. 1.3 ст. 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 XIV від 23.09.1999р., страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Таким чином судом встановлено, що борг, стягнутий за рішенням Луганського окружного адміністративного суду №2а-27401/09/1270 від 30.11.2009, виник унаслідок обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону №2711-ІV.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена в порушення норм чинного законодавства, а тому є підстави для його скасування.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції по зупиненню виконавчого провадження з огляду на наступне.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії – постанова про зупинення виконавчого провадження. Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом суд не приймає до уваги, оскільки ухвалою суду від 20.04.2011 зазначене питання було вирішено, та позивачу поновлено строк для звернення до суду із адміністративним позовом.
На підставі викладеного, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 28 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04 травня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Артема» про визнання дій незаконними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, задовольнити частково.
Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 31.01.2011 про зупинення виконавчого провадження №20730983 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом у адміністративній справі №2а-27401/09/1270 від 30.11.2009 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Артема» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 785144,88 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 04 травня 2011 року.
СуддяК.Є. Петросян