Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2011 р. справа № 2а/0570/3488/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Гончар О.О.
з участю представників:
позивача – Щербань Л.О., Басової Н.А.,
відповідача – Штури Д.П., Леончук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 3262 від 06.12.2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн., -
в с т а н о в и в :
Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» (далі – позивач або ЗАТ «Макіївський металургійний завод») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 3262 від 06.12.2010 року (далі – відповідач) про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року замінено неналежного відповідача - виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на належного – Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування (том 1 а.с. 85).
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що у Закритому акціонерному товаристві «Макіївський металургійний завод» спеціалістами контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена планова документальна перевірка правильності нарахування та повноти сплати страхових внесків, використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.12.2009 року по 01.10.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 18.11.2010 року.
На підставі матеріалів зазначеної перевірки відповідачем у відношенні позивача прийнято рішення № 3262 від 06.12.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальне державне соціальне страхування, згідно якого відповідачем не прийняті до заліку витрати страхувальника у сумі 26 514,06 грн. та застосовано штраф в сумі 13 257, 03 грн.
Позивач вважає рішення відповідача щодо неприйняття до заліку витрат страхувальника в сумі 25 043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521, 77 таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не відповідає положенням чинного законодавства України, оскільки підрахунок годин тимчасової працездатності осіб, вказаних у додатку №1 до акту перевірки, є вірним, зроблений позивачем із врахуванням індивідуальних графіків роботи робітників, який відповідає вимогам п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року та ст. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Зважаючи на вказані обставини, позивач просив суд скасувати рішення № 3262 від 06.12.2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат ЗАТ «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечував, надав суду заперечення проти позову (том 1 а.с. 75-78), в яких посилається на наступне.
Спеціалістами контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у ЗАТ «Макіївський металургійний завод» проведена планова документальна перевірка правильності нарахування та повноти сплати страхових внесків, використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.12.2009 року по 01.10.2010 року, якою встановлено порушення порядку витрачання страхових коштів на загальну суму 26 514,06 грн. щодо сплати робочих годин, які не припадають на період тимчасової непрацездатності застрахованих осіб, що призвело до переплати допомоги на загальну суму 25 043, 55 грн.
У ЗАТ «Макіївський металургійний завод» для деяких категорій працівників встановлений підсумований облік робочого часу, який регулюється графіком роботи, розробленим роботодавцем і погоджений з первинною профспілковою організацією.
Якщо для працівника встановлено підсумований облік робочого часу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи із графіка роботи цього працівника, і допомога по тимчасовій непрацездатності надається за робочі години згідно з графіком змінності застрахованої особи, які припадають на період тимчасової непрацездатності.
При цьому, при підрахунку кількості годин непрацездатності за графіком для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності мають враховуватися згідно із графіком роботи застрахованої особи робочі години за час непрацездатності.
У листках непрацездатності, які є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, зазначені дні тимчасової непрацездатності, а не робочі зміни.
Оплатою часів роботи за графіком змінності у повному обсязі, страхувальник виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та оплачує часи роботи працездатної особи, хоча кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є цільовими і не можуть використовуватися не за призначенням.
Відповідач зважаючи, що ним оскаржуване рішення прийнято на підставі ст.ст. 2, 35, 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач, Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод», є юридичною особою, зареєстроване 31.01.1997 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області за № 1 273 120 0000 001889, код ЄДРПОУ 00191170 (том 1 а.с. 68-70).
Відповідач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, є юридичною особою, зареєстроване 11.02.1991 року виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 1 266 120 0000 007165, код ЄДРПОУ 21955772 (том 1 а.с. 80).
Судом встановлено, що виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Закритому акціонерному товаристві «Макіївський металургійний завод» проведена планова документальна перевірка правильності нарахування та повноти сплати страхових внесків, використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.12.2009 року по 01.10.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 18.11.2010 року (том 1 а.с. 10-20).
Відповідно до акту перевірки від 18.11.2010 року, серед інших порушень, встановлено, що у порушення ч. 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року, невірно підраховані години тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті за індивідуальним графіком роботи працівників, що призвело до переплати допомоги по цехах – 44, 55, 56, 71, 72, 83, 86, 87, 88, 90, у кількості 218 листків непрацездатності на загальну суму – 25 043,55 грн.
За наслідками розгляду вищезазначеного акту та матеріалів перевірки виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відношенні позивача прийнято рішення № 3262 від 06.12.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальне державне соціальне страхування, згідно якого відповідачем не прийняті до заліку витрати страхувальника у сумі 26 514,06 грн. та застосовано штраф в сумі 13 257, 03 грн. (том 1 а.с. 26-27).
Із прийнятим рішенням позивач не погодився в частині неприйняття до заліку витрат Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн.
У відповідності до абзацу 2 п. 5.2. Інструкції про порядок організації обліку використаного робочого часу персоналом в структурних підрозділах ЗАТ «Макіївський металургійний завод», що затверджений наказом №671 від 07.11.2007 року визначення тривалості відпрацьованого часу здійснюється за графіком роботи працівника (том 1 а.с. 28-38).
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи (том 3 а.с. 86-250, том 4 а.с. 1-250, том 5 а.с. 1-132), а також не є спірною обставиною між сторонами, вказаним в акті перевірки та наведеним у додатку №1 до акту робітникам встановлено індивідуальний графік роботи за змінами, робочий час яких переходить з однієї доби в наступну добу.
Отже, спірною обставиною між сторонами є неприйняття відповідачем до заліку витрат ЗАТ «Макіївський металургійний завод» в сумі 25043,55 грн., за години тимчасової непрацездатності, за індивідуальним графіком роботи працівників по цехах – 44, 55, 56, 71, 72, 83, 86, 87, 88, 90, у кількості 218 листків непрацездатності, які переходили з останньої доби непрацездатності в наступну добу.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, у відповідності до ч. 1 ст. 51 названого Закону, є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2.1 зазначеної Інструкції листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).
Спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 року № 1456/10055, затверджена Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності.
Пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності визначено, що листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Вказаною Інструкцією у пунктах 3.12., 3.13 визначений порядок заповнення листка непрацездатності.
Так, у графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.
Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року N 455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N 1005/6196. Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.
У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.
У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
Статтею 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Також, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України
Так, п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року встановлено, що сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.
Пунктом 15 цього ж Порядку визначено, що у разі коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.
Суд також зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання.
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності.
Із системного аналізу наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що відновлення працездатності у застрахованої особи виникає з того дня, який зазначений у листку непрацездатності у графі "Стати до роботи", тобто якого числа і місяця, працівник повинен приступити до роботи.
Обов’язок щодо виплати застрахованим особам допомоги за години по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, які за індивідуальним графіком роботи переходили з останньої доби непрацездатності в наступну, тобто у добу відновлення працездатності, нормами Законів України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не покладено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно не прийнято до заліку витрати Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн. за години тимчасової непрацездатності, за індивідуальним графіком роботи працівників по цехах – 44, 55, 56, 71, 72, 83, 86, 87, 88, 90, у кількості 218 листків непрацездатності, які переходили з останньої доби непрацездатності в наступну добу.
Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Приймаючи до уваги вищезазначене, прийняте рішення №3262 від 06.12.2010 року виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відношенні позивача про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальне державне соціальне страхування, згідно якого не прийняті до заліку витрати страхувальника у сумі 26 514,06 грн. та застосовано штраф в сумі 13 257, 03 грн., у тому числі в частині неприйняття до заліку витрат Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн., прийнято на підставі Конституції України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
З огляду на вказане, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 3262 від 06.12.2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат ЗАТ «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн., не підлягають задоволенню.
Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 3262 від 06.12.2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн. та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн., - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 06 травня 2011 року.
Постанова у повному обсязі складена 11 травня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.