донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.05.2011 р. справа №16/12пн/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівНовікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача:не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1
на рішення господарського суду Луганської області
від18 квітня 2011 року
(повний текст підписаний 20.04.2011р.)
по справі№16/12пн/2011 (суддя –Шеліхіна Р.М.)
за позовомФізичної особи –підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1
доНовосвітлівської селищної ради смт. Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області
провизнання права власності
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1 звернувся до Новосвітлівської селищної ради смт.Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області з позовом про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно загальною площею 51,6кв.м., що складається з переобладнаної будівлі м'ясного павільйону загальною площею 12,2кв.м. літ. «А», з прибудовою кафетерію літнього типу «Шашлична»літ. «а»за адресою: вул.Дорожна, 38а, смт.Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.04.2011р. по справі №16/12пн/2011 у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2011р. по справі №16/12пн/2011 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що рішенням міської ради позивачу був наданий дозвіл на реконструкцію м’ясного павільйону шляхом будування кафетерію літнього типу. До того ж, позивач отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,0110га під розміщення збудованої будівлі. Отже, згідно ст.376 Цивільного кодексу України суд має всі правові підстави для визнання права власності за позивачем на самочинне будівництво.
На адресу Донецького апеляційного господарського суду Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 були надіслані телеграма від 25.05.2011р. та клопотання від 27.05.2011р., згідно до яких позивач просив суд розглянути справу №16/12пн/2011 без його участі у зв’язку з неможливістю прибуття у судове засідання за станом здоров’я.
У судове засідання від 30.05.2011р. представники сторін не з’явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін ухвалою про порушення апеляційного провадження від 16.05.2011р. по справі №16/12пн/2011 не була визнана обов’язковою, враховуючи клопотання позивача про розгляд даної справи без його участі, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі документами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Новосвітлівської селищної ради №17/7 від 23.07.2007р. між Новосвітлівською селищною радою (далі –орендодавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 (далі –орендар) був укладений договір оренди землі від 15.08.2007р., згідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,003га з земель загального користування населеного пункту смт.Новосвітлівка для роздрібної торгівлі та комерційних послуг –розміщення павільйону по реалізації м’ясної продукції за адресою смт.Новосвітлівка, вул.Дорожна (район Новосвітлівського сільського споживчого товариства).
Строк дії договору згідно з п.6 цього договору складає п’ять років.
Даний договір 24.09.2007р. зареєстровано в органі державної реєстрації в Краснодонському районному реєстраційному офісі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис за №214562/040740300166.
Рішенням виконавчого комітету Новосвітлівської селищної ради №28-1 від 27.03.2008р. позивачу було дозволено будівництво реконструкції м’ясного павільйону з будівництвом кафетерію літнього типу –шашличної, зобов’язано звернутись у відділ районного архітектора для отримання дозвільних документів на будівництво.
Крім того, позивачем отримане архітектурно-планувальне завдання №13 від 16.12.2008р. на переобладнання та перепланування павільйону по реалізації м’ясної продукції під магазин по реалізації м’ясопродуктів з будівництвом прибудови кафетерія літнього типу «Шашлична»по вул.Дорожна, 38а, смт.Новосвітлівка, Краснодонський район Луганської області, яке затверджене головним архітектором Краснодонського району Луганської області.
Як стверджує позивач, в процесі господарської діяльності ним переобладнано будівлю м’ясного павільйону та побудовано кафетерій загальною площею 51,6кв.м. за виготовленим проектом на будівництво, керуючись архітектурно-плановим завданням та на підставі рішення виконавчого комітету Новосвітлівської селищної ради №28-1від 27.03.2008р.
Виходячи з наявного у матеріалах справи технічного паспорту на житловий будинок, виданого Комунальним підприємством «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»станом на 20.12.2008р., за адресою: вул.Дорожна, 38а, смт.Новосвітлівка, Краснодонський район Луганської області знаходяться основна будівля літ. «А», прибудова літ. «а»загальною площею 51,6кв.м.
В подальшому, рішенням Новосвітлівської селищної ради №42/10 від 12.03.2009р. позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення м’ясного павільйону з прибудовою кафетерію літнього типу –шашличної площею 0,0110га за адресою: вул.Дорожна, 38а, смт.Новосвітлівка, Краснодонський район Луганської області.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно загальною площею 51,6кв.м., що складається з переобладнаної будівлі м'ясного павільйону загальною площею 12,2 кв.м., що значиться у технічному паспорті під літерою «А», з прибудовою кафетерію літнього типу «Шашлична», що значиться у технічному паспорті під літерою «а»за адресою: вул.Дорожна, 38а, смт.Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область.
Свої позовні вимоги позивач мотивує ст.331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно закінчене будівництвом виникає з моменту прийняття майна до експлуатації або з моменту державної реєстрації.
Частинами третьою та четвертою статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання будівельних робіт на підставі належного дозволу, відповідність побудованого об’єкта нерухомості проектно-кошторисній документації, введення спірного нерухомого майна в експлуатацію.
Отже, позивачем заявлено позов щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі –самочинному будівництві були порушені.
Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.
За змістом частини п’ятої ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
При цьому, дотримання прав інших осіб пов’язане із встановленням факту дотримання будівельних норм і правил, що, як правило, підтверджується висновками експертів, спеціалістів будівельників та уповноважених органів.
Відсутність порушення прав інших осіб доводиться також письмовими поясненнями суміжних землекористувачів, співвласників об’єкта нерухомості, актами обстеження органів місцевого самоврядування.
До обставин, які підлягають встановленню та підтвердженню допустимими доказами, належать технічні характеристики об’єкта нерухомості.
Проте, позивачем не надано до суду ніяких належних доказів відповідності закінченого будівництвом спірного нерухомого майна державним будівельним та санітарним нормам і правилам.
Крім того, як правомірно зазначено судом першої інстанції, позивач здійснив самочинне будівництво об’єкту нерухомого майна на земельній ділянці, право на яку не було оформлено у встановленому законодавством порядку.
Як зазначалось раніше, за умовами договору оренди землі від 15.08.2007р. позивач отримав в оренду земельну ділянку площею 0,003га (30кв.м), а відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту площа нового збудованого нерухомого майна дорівнює 51,6кв.м, тобто новостворена будівля займає частину земельної ділянки, на яку позивач не має законного права користування.
Додане до матеріалів справи рішення Новосвітлівської селищної ради №42/10 від 12.03.2009р. про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення м’ясного павільйону з прибудовою кафетерію літнього типу – шашличної площею 0,0110га за адресою: вул.Дорожна, 38а, смт.Новосвітлівка, Краснодонський район Луганської області, свідчить лише про намір позивача оформити право на земельну ділянку, розташовану під спірним об’єктом нерухомості.
За таких обставин, правові підстави для визнання у судовому порядку права власності за позивачем на самочинно збудований об’єкт нерухомості відсутні.
З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.
За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2011р. у справі №16/12пн/2011 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2011р. у справі №16/12пн/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2011р. у справі №16/12пн/2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 - до справи; 1 –ДАГС; 1 –до суду