ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/3228/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук Н. В.
при секретаріЧмух Ю.В.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення , -
ВСТАНОВИВ:
22.03.2011 року Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (далі – позивач або ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення №061 від 11.03.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі – 26375,26грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та уточнення вимог адміністративного позову. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не згоден з рішенням №061 від 11.03.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 26375,26грн., оскільки воно винесене без врахування фактичних обставин справи та документів наданих в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача, а тому зазначене рішення підлягає скасуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що згідно умов «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженої постановою правління Фонду №16 від 26.06.2001р. (із змінами та доповненнями), фінансові (штрафні) санкції підлягають перерахуванню до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в повному обсязі. Вважає, що рішення №061 від 11.03.2001р. прийнято правомірно, а тому твердження позивача про неправомірність накладення фінансових і штрафних санкцій є безпідставними.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керуючись п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі - Закон України № 2240) та у відповідності до «Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», яка згідно вказаного Закону затверджена постановою правління Фонду від 19.09.2001р. № 38 (далі - Інструкція № 38), спеціалістами відповідача проведено планову перевірку правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання коштів ФСС з ТВП Позивачем за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р.
За наслідками перевірки складено акт від 28.02.2011 р., яким встановлено порушення позивачем порядку використання коштів Фонду на суму 310,12 грн. та несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 52440,40 грн.
Статтею 23 Закону України №2240 визначено порядок та терміни сплати страхових внесків до Фонду, відповідно до якого страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальником один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем при отриманні 8 жовтня 2010 року заробітної плати за вересень 2010 р. несвоєчасно здійснено перерахування страхових внесків: підлягало до сплати 65519,12 грн., фактично сплачено 13078,72 грн. Прострочена заборгованість склала 52440,40 грн., яка була погашена страхувальником тільки 10 листопада 2010 року.
Стосовно твердження Позивачем про факт самостійного виправлення помилки то судом встановлено наступне.
Пунктом 5.4 «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП», яка затверджена на виконання Закону №2240 постановою правління Фонду від 26.06.2001р. №16 передбачено, що «...у разі самостійного виявлення своєчасно не нарахованих і не сплачених сум страхових внесків страхувальники самі зобов'язані донарахувати страхові внески, нарахувати пеню на всю суму недоїмки за весь період прострочки платежу, протягом п'яти робочих днів з дня виявлення прострочки повідомити орган Фонду у письмовій формі...та відобразити донараховані внескі та пеню в звіті по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП».
Позивачем були нараховані страхові внески в повному обсязі, про що свідчать дані бухгалтерського обліку та надані до акту перевірки пояснення, а чинним законодавством передбачено звільнення страхувальника від відповідальності у вигляді штрафних санкцій лише у разі самостійного виправлення помилки, пов'язаної з ненарахуванням і несплатою страхових внесків, при самостійному їх нарахуванні і сплаті.
Крім того, п.3 «Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», затвердженого постановою правління Фонду від 25 12 2003р. №123 визначено, що у разі, якщо страхувальник самостійно, до початку перевірки органом Фонду, виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним звітності, і які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду та витрат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок робочому органу Фонду за місцем реєстрації, у якому мають бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок сум донарахованих (зменшених) внесків. Перевіркою (акт від 28.02.2011р.) відхилення даних у звітності позивача щодо нарахованих страхових внесків - не встановлено.
Листом від 20.05.2010р. за №05-31-1009 Виконавчою дирекцією Фонду з тимчасової втрати працездатності відповідно до "Порядку надання роз'яснень з питань застосування законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", затвердженого постановою правління Фонду від 06.07.2006р. № 80 надано роз'яснення від 20.05.2010р. №05-31-1009, яке є обов'язковим для виконання як органами Фонду, так і страхувальниками.
Відповідно до статті 9 Закону України № 2240 (в редакції до 01.01.2011р.), Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір (до 01.01.2011р.) і акумуляцію страхових внесків, інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, забезпечує їх фінансування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які мають найманих працівників, в межах компетенції, передбаченої цим Законом.
Враховуючи викладене, за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків до Фонду, страхувальники - роботодавці несуть відповідальність, передбачену статтею 30 Закону №2240 (в редакції до 01.01.2011 року, що передбачено абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464, згідно якої за несвоєчасність сплати страхових внесків на страхувальника накладається штраф в розмірі 50% суми належних до сплати страхових внесків та нараховується пеня на суму недоїмки за весь її строк.
У зв'язку з тим, що позивачем самостійно була нарахована пеня в сумі 518,40 грн., яка перевищила суму, розраховану в ході перевірки (271,21 грн.), пеня за несвоєчасну сплату внесків на страхувальника не застосовується.
На підставі викладеного, висновки відповідача щодо несвоєчасної сплати страхових внесків є правомірними.
У зв’язку з вищевикладеним, Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за результатами перевірки прийнято "Рішення №061 від 11.03.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (додається) на загальну суму 26685,38 грн., в тому числі: - не прийнято до заліку витрат 310,12 грн. - накладено штраф у розмірі 50% за порушення порядку використання коштів Фонду 155,06 грн., -за несвоєчасну сплату страхових внесків (52440,40 грн.) накладено штраф у розмірі 50 % належних до сплати страхових внесків - 26220,20 грн.
Згідно умов «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління Фонду №16 від 26.06.2001р. (із змінами та доповненнями), фінансові (штрафні) санкції підлягають перерахуванню до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення №061 від 11.03.2011 р. прийнято правомірно і твердження позивача про неправомірність накладення фінансових і штрафних санкцій є безпідставним.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення є не обґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 04.05.2011 року.
Суддя
Н.В. Захарчук